15 листопада 2016 року № 876/7406/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ГРПП Стрийського ВП старшого лейтенанта ОСОБА_2, поліцейського ГРПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання дій та протоколу протиправними,-
12 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспектора ГРПП Стрийського ВП старшого лейтенанта ОСОБА_2, поліцейського ГРПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №1380048.
Також позивач просив визнати протиправним вказаний протокол та зобов'язати відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення стосовно водія автомобіля марки «VW-Vento» ОСОБА_4 про порушення останнім правил дорожнього руху.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 вересня 2016 року повернув позовну заяву позивачеві у зв'язку з її непідсудністю окружному адміністративному суду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що предметом оскарження у справі є дії та рішення суб'єкта владних повноважень, ухвалене у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежність розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належать до задоволення з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оскаржуються дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення на підставі норм КУпАП, а відтак, вказана справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є правильними.
За визначенням, наведеним у п. 2 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд - це суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть буті оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового оскарження.
Статтею 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Інспектора ГРПП Стрийського ВП старшого лейтенанта ОСОБА_2, поліцейського ГРПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ст. снт. поліції ОСОБА_3 та просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №1380048 та визнати протиправним сам протокол, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про непідсудність справи окружному адміністративному суду.
Тому, беручи до уваги правила предметної підсудності адміністративних справ, встановлених ст.18 КАС України, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначені спірні правовідносини підсудні місцевому загальному суду. При цьому, колегія суддів поділяє покликання апелянта щодо необхідності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому скарга є безпідставною та такою, що не належить до задоволення.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 41, ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року про повернення позовної заяви у справі № 813/3005/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_5
Ухвала в повному обсязі складена 21 листопада 2016 року.