Справа: № 369/9449/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
22 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення сільської ради, -
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3, в якому просила суд:
Скасувати Рішення десятої сесії 7-го скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 15/48 від 07.07.2016 року про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
Скасувати Рішення одинадцятої сесії 7-го скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6/8 від 18.08.2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,01117 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та передачі зазначеної ділянки у власність гр. ОСОБА_3.
Зобов'язати Відповідача зареєструвати право власності Позивача на земельну ділянку загальною площею 0,24 га, що розташована за адресою по АДРЕСА_1.
Також, Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, пов'язані зі зміною реєстраційних даних Державного реєстру щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою - АДРЕСА_1.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем, ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку обставинам справи.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того, що позивачем належним чином не обґрунтовано, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Статтею 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, матеріалами справи підтверджується, що Позивачем було подано адміністративний позов про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо надання/відмови у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.
Так, матеріалами справи підтверджується, що Рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 75/16 від 25.10.2001 року Позивачці та ОСОБА_4 було надано у спільне користування земельну ділянку 0,24 га для обслуговування їх приватного будинку по АДРЕСА_1.
Отже, спірним Рішенням одинадцятої сесії 7-го скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6/8 від 18.08.2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,01117 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та передачі зазначеної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 було передано частину спірної земельної ділянки у власність зазначеній громадянці України, яка до цього іншим Рішенням Відповідача була передана у користування власникам житлового будинку, що на ній розташований - Позивачу.
Таким чином зі спірної земельної ділянки загальною площею 0.24 га що розташована за адресою : с. АДРЕСА_1 виділено частину площею 0,11 га та передано у власність Третій особі.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Абзац 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» встановлює, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, передбачених ч.1 ст. 117 КАС України.
Так, станом на момент подання клопотання про забезпечення адміністративного позову Третя особа вже робить спроби продажу спірного майна, про що свідчить розміщене нею оголошення про продаж ділянки кадастровий номер НОМЕР_1. що розташована за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 16-17).
Так, колегія суддів приходить до висновку, що в разі задоволення адміністративного позову порушені права Позивача повинні бути відновлені, алe для забезпечення для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (мається на увазі, наприклад, випадок продажу спірної земельної ділянки та виникнення подальших судових спорів з добросовісним набувачем), тому клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, колегія суддів робить висновок, що вимоги заяви про забезпечення позову підлягають задоволенню, з підстав викладених вище.
Керуючись статтями 71, 117, 118, 160, 165, 190, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року - задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року - скасувати, прийняти нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову задовольнити.
Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії, пов'язані зі зміною реєстраційних даних Державного реєстру щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою - АДРЕСА_1.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі (ч. 2 ст. 211 КАС України).
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 22 листопада 2016 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.