Справа № 761/39316/16-к
Провадження № 1-кс/761/23978/2016
16 листопада 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 слідчого управління поліції у Шевченківському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12014100100013869 від 12.12.2014 року за ч. 1 ст. 175 КК України, -
ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою слідчого управління поліції у Шевченківському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12014100100013869 від 12.12.2014 року за ч. 1 ст. 175 КК України у зв'язку з відсутністю підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення. Таку постанову ОСОБА_3 вважає незаконною та просить скасувати.
Скаржник зазначає, що постанова слідчого підлягає скасуванню, оскільки винесена передчасно і є немотивованою та незаконною. При винесенні оскаржуваної постанови слідчим не проведено повної та всебічної перевірки всіх обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження та відповідних слідчих дій. В резолютивній частині зазначено, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100100013869 від 12 грудня 2014 року по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Жодна особа по даному кримінальному провадженню допитана не була, інформація з Державної податкової інспекції та Пенсійного фонду не витребувана. Принаймні заявнику про це невідомо, і не зазначено в постанові про закриття кримінального провадження. До жодної слідчої дії протягом 2- ох років мене залучено не було.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 на виклик до суду не з'явилась, причини неявки не повідомив.
Враховуючи, що за ст. 306 КПК України неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності слідчого.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 , вивчивши матеріали додані до скарги, в тому числі зміст оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 05.08.2016 р., слідчий суддя приходить до наступного.
Відомості по заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 09.12.2014 р. внесено до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.2014 р. за № 12014100100013869.
Як вбачається з матеріалів скарги, постанова про закриття кримінального провадження № 12014100100013869, винесена слідчим 05.08.2016 р., отримана скаржником 22.10.2016 р.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Проте, на думку слідчого судді, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічно, повно і неупереджено дослідження обставин кримінального провадження, не вжито достатніх заходів для виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим заявником, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
Разом з тим, слід зазначити, що однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У судовому засіданні не здобуто достатніх, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи скарги.
При цьому постанова слідчого має відповідати загальним вимогам, визначеним у ч.5 ст.110 КПК України, якою передбачено, що постанова слідчого, прокурора складається з: 1)вступної частини, яка повинна містити відомості про: - місце і час прийняття постанови; -прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: -зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; -мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: -зміст прийнятого процесуального рішення; -місце та час (строки) його виконання; -особу, якій належить виконати постанову; -можливість та порядок оскарження постанови.
Як вбачається з копії оскаржуваної постанови слідчого від 05.08.2016р., яка долучена до скарги, вона фактично не містить мотивувальної частини щодо змісту обставин, які стали підставами для закриття кримінального провадження, мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування. У тексті постанови слідчого не зазначено жодної встановленої під час досудового розслідування обставини та проведеної слідчої дії.
Як зазначила скаржник, протягом двох років слідчим не було проведено жодної слідчої дії, не допитана жодна особа, не витребовувались документи, які мали підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення.
На вимогу слідчого судді матеріали кримінального провадження № 12014100100013869
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не відповідає положенням ч.5 ст.110 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню в частині скасування постанови.
Щодо вимоги зобов'язати слідчого вчинити всі дії для повного та неупередженого проведення досудового розслідування та прийняття законного, то остання задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що вчинення таких дій передбачено чинним законодавством України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 22, 26, 91, 92, 284, 303, 306, 307, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову слідчого управління поліції у Шевченківському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12014100100013869 від 12.12.2014 року за ч. 1 ст. 175 КК України у зв'язку з відсутністю підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення скасувати.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: