Провадження № 2-а/760/860/16
у справі № 760/9151/16-а
18 листопада 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді-Букіної О.М.
при секретарі-Казакова М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України та просив визнати відмову відповідача у виплаті одноразової грошової компенсації протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у сумі 275600,00 грн.
Ухвалою суду від 05.07.2016 року по справі відкрито скорочене провадження.
22.08.2016 року до суду відповідачем Головним управлінням Національної гвардії України подано клопотання про повернення матеріалів позовної заяви прокурору в порядку п.п.3,4 ст.108 КАС України, внаслідок подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності та не має повноважень на ведення справі в суді.
Ухвалою суду 22.08.2016 року розгляд адміністративного позову Військового прокурора Київського гарнізону призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні представник відповідача уточнивши клопотання просив залишити без розгляду даний позов в порядку ст. 155 КАС України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно пп.п. 1,2 ч.1 ст.155 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано особою , яка не має адміністративної процесуальної дієздатності та повноважень на ведення справи в суді.
Статтями 47,48 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі повинні мати адміністративну процесуальну правосуб'єктність.
15.07.2015 набрав чинності Закон України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру", та одночасно відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо представництва інтересів громадян та держави прокурором.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" .
Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналізуючи вимоги чинного законодавства вбачається, що прокурор представляє інтереси громадян у суді лише у трьох випадках - недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність при цьому він зобов'язаний вчинити певні дії із зверненням до суду і лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів громадянина прокурор набуває адміністративної правосуб'єктності.
В судовому засіданні прокурор в обґрунтування звернення до суду в інтересах ОСОБА_1 посилався на лист від 18.05.2016 року за № 6540 вих.16 , з якого вбачається, що підставою для звернення до суду прокурором Київського гарнізону стало звернення ОСОБА_1 щодо невиплати одноразової грошової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в суді, ОСОБА_1 працює, має інвалідність 2-ї групи, в порядку передбаченому законом не визнаний недієздатним чи обмежено дієздатним та відповідно в силу закону може самостійно захищати свої права та реалізувати процесуальні повноваження, як позивач по справі, що не заперечувалося останнім в суді.
З огляду на викладене та оцінюючи матеріали справи, суд вважає, що прокурором не надано обґрунтування в підтвердження законних підстав для представництва ним інтересів ОСОБА_1 по даній справі, як і не надано доказів щодо не здійснення або неналежним чином здійснення повноважень законними представники або органами, яким законом надано право захищати права ОСОБА_1
Приймаючи до уваги наведене вище, ту обставину, що провадження у справі відкрито, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду в порядку п.п.1,2 ч.1 ст. 155 КАС України.
При цьому, суд роз'яснює, що залишення позову без розгляду не є перешкодою на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Керуючись ЗУ « Про прокуратуру», ст.ст. 47,48,60, 108, 155 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня ооголошення ухвали.
Суддя: