№ 1-в/760\494/16
18 листопада 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку виконання вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2012 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 203-2 ч. 1 КК України ,
за участю прокурора - ОСОБА_4
засудженого -. ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2012 ОСОБА_3 був засуджений за ст.203-2 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави , що становить 170 000 гривень.
Вирок не був оскаржений та набрав чинності 10.09.2012 року. (а.с. 103-109).
Оскільки вирок не виконувався тривалий час ,то постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2013 р. ОСОБА_3 було замінено покарання у виді штрафу у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на 3 роки 5 місяців 2 дні позбавлення волі. (а.с. 134)
Постановою суду від 14.09.2015 ОСОБА_3 був оголошений в розшук. (а.с. 152 )
24.02.2016 р. ОСОБА_3 був затриманий і утримувався в Київському СІЗО .
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2016 р. постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року була скасована , ОСОБА_3 був звільнений з-під варти в залі суду та кримінальна справа про заміну покарання була повернута до суду на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив про те,що був присутнім в Солом'янському районному суді м. Києва при оголошенні йому вироку від 23.08.2012 року та знав про необхідність сплати штрафу у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, він не мав матеріальної можливості тривалий час почати оплату штрафу та не був обізнаний про те,що його оголосили в розшук.
Починаючи з 14.07.2016 року і по сьогоднішній день ним сплачено 13 000 гривень і він зобов'язується і в подальшому здійснювати оплату штрафу. (а.с. 202, 206, 212, 214, 216, 218,223, 232).
Захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про застосування до його підзахисного вимог Закону України «Про амністію у 2014 році » , а саме ст. 6 , якою передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим ,що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк або інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі .
Також захисник просив перерахувати термін перебування ОСОБА_3 під вартою у Київському СІЗО № 13 у відповідності до ст. 53 КК України та 72 ч.5 КК України , врахувати вже сплачені суми штрафу засудженим та розстрочити суму ,що залишилась рівними частинами строком на 1 рік.
ОСОБА_3 підтримав свого захисника.
Суд, вислухав учасників засідання , матеріли кримінальної справи, приходить до наступного.
Відповідно до вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2012 року ОСОБА_3 засуджений за ст. 203-2 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 170 000 грн.
Суд вважає ,що підлягає застосуванню до покарання , призначеного ОСОБА_3 вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2012 року у виді штрафу вимоги ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» ,тобто скорочення призначеної суми штрафу з 170 000 грн. наполовину ,тобто до 85 000 гривень .
Також суд враховує ,що ОСОБА_3 фактично сплатив 13 000 грн. в рахунок відшкодування штрафу і ця сума підлягає зарахуванню.
В суді також встановлено ,що ОСОБА_3 перебував під вартою з 24.02.2016 року по 30.06.2016 року , тобто 128 днів .
Статтею 53 КК України передбачено ,що в разі несплати штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання,та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Таким чином , враховуючи перебування ОСОБА_3 під вартою протягом 128 днів , судом встановлено ,що це відповідає 17 408 грн. ( 128 х 136).
Загалом сума штрафу, яка не сплачена ОСОБА_3 на даний час складає - 54 692 грн. ( 170 000 : 2 -13 000 - 17 408 ).
Між тим, суд вважає ,що не підлягає задоволенню клопотання захисника про застосування ст. 72 ч. 5 КК України в даному конкретному випадку .
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення в разі засудження особи до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження , в рамках якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення » від 30.06.1993 № 3352-Х11 - попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках ,передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного,обвинуваченого ( підсудного) і засудженого , вирок щодо якого не набрав законної сили.
ОСОБА_3 перебував під вартою в порядку відбування покарання та вирок відносно нього набрав чинності , а тому на нього не розповсюджуються вимоги ст. 72 ч. 5 КК України .
Також суд керуючись вимогами ст. 53 КК України вважає можливим розстрочити виплату суми невиплаченого штрафу засудженим ОСОБА_3 у розмірі 54 692 грн. рівними частинами строком на 1 рік ,тобто по 4 549 грн. 33 коп. щомісячно.
Керуючись ст. ст. 53, 72 ч. 5 КК України , ст.539 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році « суд -,
Застосувати до засудженого ОСОБА_3 ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» та скоротити наполовину призначене йому вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2012 року , а саме з 170 000 грн. штрафу до 85 000 грн.
Зарахувати частину відбутого покарання у виді позбавлення волі з 24.02.2016 по 30.06.2016 року ОСОБА_3 відповідно до ст. 53 КК України , визначивши що це становить 17 408 грн.
Зарахувати до покарання сплачені ОСОБА_3 13 000 грн.
Встановити ,що до сплати ОСОБА_3 підлягає штраф у розмірі 54 692 грн. , який розстрочити на 1 рік рівними частинами , тобто зобов'язати його сплачувати щомісячно 4 549,33 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 7 днів .
Суддя: