ун. № 759/15056/16-ц
пр. № 2-о/759/576/16
10 листопада 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: відділ реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту смерті,
У листопаді 2016 р. заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд встановити факт смерті його бабусі ОСОБА_2, посилаючись на ті підстави, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк. Документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 є свідоцтво про смерть від 28.06.2016 та лікарське свідоцтво про смерть № 451 від 28.06.2016.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на обставини викладені викладені у заяві.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про слухання справи (а.с. 14).
Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 ЦПК України суд встановлює юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявник являється внуком померлої ОСОБА_2.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №451 від 28.06.2016 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 через церебральний атеросклероз у м. Донецьк (а.с. 4).
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звертався із документами до Святошинського РАЦС ГТУЮ у м. Києві для державної реєстрації смерті його бабусі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на яку 26.10.2016 №2980/04-30б надано відмову державній реєстрації, оскільки заявником для підтвердження факту народження дитини, пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом МОЗ України від 08.08.2006 №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» зареєстрованим у МЮУ 25.10.2006 за №1150/13024 (а.с. 5).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» (за внесеними змінами від 09.09.2011), підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Оскільки реєстрація смерті в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилася, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті громадянки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212, 214, 215, 256, 257-1, 367 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: відділ реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.