печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14437/16-к
22 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Києва матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100060007507 від 21.11.2015р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
29.03.2016р. до Печерського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
01.04.2016р. ухвалою суду кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду, за наявності підстав для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник обвинуваченого, обвинувачений щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду заперечували.
Захисник обвинуваченого в обґрунтування своєї процесуальної позиції зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав неправильності кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України в частині зазначення, що обвинувачений наніс потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тоді як диспозицією зазначеної статті передбачено відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Також захисник обвинуваченого посилається на те, що в обвинуваченні ОСОБА_4 відсутнє розмежування саме яке тілесне ушкодження спричинено потерпілому - що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, що порушує право обвинуваченого на захисту проти висунутого відносно нього обвинувачення.
Крім того, обвинувальний акт не містить в собі зазначення правильної дати народження потерпілого, та його місця проживання, що суперечить вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Проти заявленого клопотання сторони захисту заперечували прокурор та потерпілий, який в свою, чергу просив кримінальне провадження призначити до судового розгляду та заявив клопотання про прийняття в судовому засіданні цивільного позову.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, розглянувши клопотання учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Частиною 2 ст. 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Клопотання захисника ОСОБА_5 щодо неконкретності висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, його невідповідність фактичним обставинам справи, відсутності доказів на його підтвердження, за своїм змістом зводяться до того, що останній внаслідок суб'єктивного тлумачення норм діючого законодавства та власної інтерпретації фактичних обставин справи, не погоджується з характером висунутого ОСОБА_4 обвинувачення.
Проте, з'ясування вказаних обставин можливе лише шляхом всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що можливе лише за результатами розгляду кримінального провадження по суті, а відтак не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого судового засідання.
Викладене в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_4 , визначення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення та приведені фактичні обставини кримінального правопорушення свідчать про те, що слідчим вказані вимоги закону дотримані, в обвинувальному акті наведені обставини, що характеризують об'єктивну та суб'єктивну сторону кримінального правопорушення, які є зрозумілими, конкретними, кваліфіковані за відповідними ознаками кримінального правопорушення КК України.
Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України. Сформульоване обвинувачення містить всі складові елементи інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення. А ті, суперечливі моменти обвинувачення щодо невідповідності кваліфікації дій обвинуваченого нормам кримінального закону (а саме, спричинення короткочасного або тривалого розладу здоров'я, неповно кваліфікація заподіяного середньої тяжкості тілесного ушкодження, як про це міститься в диспозиції ч. 1 ст. 122 КК України), не встановлення стороною обвинувачення усіх обставин, які становлять об'єктивну сторону інкримінованого обвинуваченому діяння, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні, фактично зводяться до оцінки доказів у справі, що є неможливим на стадії підготовчого судового засідання.
Суд також має зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України прокурор вправі змінити (уточнити) пред'явлене обвинувачення, врахувавши встановлені в судовому засіданні нові обставини, які можуть вплинути на правильність кваліфікацій дій обвинуваченого та/або обсяг обвинувачення, тому посилення сторони захисту на неправильність кваліфікації дій обвинуваченого не перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду, оскільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та формулювання обвинувачення із зазначенням нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження підлягають перевірці саме в судовому засіданні.
За таких обставин суд вважає, що обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
При цьому, неправильність зазначення деяких анкетних даних потерпілого в обвинувальному акті не перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду, оскільки в судовому засіданні достеменно встановлено особу потерпілого та з'ясовані його анкетні дані.
Таким чином, суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, розглянувши клопотання учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи його повернення у разі його невідповідності вимогам цього Кодексу, немає. Угода в даному кримінальному провадженні на день проведення підготовчого судового засідання не укладалась. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду, відсутні. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості кримінального провадження проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
У підготовчому судовому засіданні визначено коло осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.
Враховуючи те, що клопотань про зміну, скасування запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді особистого зобов'язання, застосованого в ході досудового розслідування відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.03.2016р. не надходило, застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання суд вважає необхідним продовжити.
Позовна заява потерпілого ОСОБА_6 за формою і змістом складена у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, ст. 119 ЦПК України, підсудна Печерському районному суду міста Києва. Відсутність в позовній заяві даних про місце проживання позивача та відповідача, з урахуванням наявних у позовній заяві копії паспорта ОСОБА_6 та в матеріалах кримінального провадження даних відносно обвинуваченого, не перешкоджає прийняттю позовної заяви потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст.ст. 61, 62 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК України.
Згідно п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з чим позивач на законодавчому рівні звільнений від сплати судового збору за подання позову про відшкодування шкоди як матеріальної, так і моральної, заподіяної ушкодженням здоров'я.
Враховуючи те, що у даному кримінальному провадженні судовий розгляд ще не розпочатий, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та визнати цивільним позивачем потерпілого ОСОБА_6 , цивільним відповідачем обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 61,62,128, 314-316, 369, 392 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду м. Києва на 25 листопада 2016 р. об 11 год 00 хв.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання продовжити.
Прийняти до провадження позовну заяву потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та визнати цивільним позивачем потерпілого ОСОБА_6 , цивільним відповідачем обвинуваченого ОСОБА_4 .
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1