печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45529/16-к
17 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника третього відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бакал, Саткинського району, Челябінської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
Заступник начальника третього відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000824 від 05.05.2015, за підозрою колишнього Віце-прем'єр міністра України - Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_8 та колишнього Голови правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_9 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Указом Президента України від 14 лютого 2012 року № 89/2012 ОСОБА_8 призначена на посаду Віце-прем'єр міністра України - Міністра охорони здоров'я України.
Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 467\2-11, Віце-прем'єр міністр України - Міністр охорони здоров'я України очолює МОЗ України, здійснює керівництво його діяльністю, спрямовує та координує діяльність Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Державної служби України з лікарських засобів (далі - центральні органи виконавчої влади), видає обов'язкові для виконання відповідним центральним органам виконавчої влади накази та доручення з питань спрямування та координації їх діяльності, організовує та контролює виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України в апараті Міністерства, а також на підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління МОЗ України; представляє МОЗ України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами, приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МОЗ України, здійснює інші передбачені законом повноваження.
Перебуваючи на зазначеній посаді, ОСОБА_8 здійснювала владні повноваження, а також виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і, таким чином, була службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Так, відповідно до договорів про закупівлю товарів за державні кошти № 33/21-24 від 04.05.2012, № 34/21-24 від 04.05.2012, № 36/21-24 від 04.05.2012, № 223/21-24 від 29.08.2012, № 224/21-24 від 29.08.2012, укладених між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт-Біолік» (постачальник) з іншої сторони, постачальник зобов'язується у 2012 році поставити фармацевтичні препарати АКДП-Біолік, АДП-М-Біолік, АДП-Біолік, АД-М-Біолік, вакцину для профілактики гепатиту В, виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік», а замовник оплатити такий товар на умовах договору.
Згідно з пунктом 1.1. Договорів товар постачається на склад уповноваженого підприємства замовника - ДП «Укрвакцина» з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я України.
Пунктом 4.2. Договорів передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку. Цим же пунктом передбачено право замовника на здійснення попередньої оплати, яка здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 у термін до 90 днів з моменту оплати у розмірі до 100 відсотків від ціни Договору на підставі рахунку, виставленого постачальником. Постачальник протягом трьох місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням згідно з актом про поставку (передачу) товару про використання коштів за призначенням.
Пунктом 10.1. Договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2012 року.
Станом на грудень 2012 року ПАТ «Фармстандарт-Біолік» не виконало своїх зобов'язань за договорами про закупівлю товарів за державні кошти № 33/21-24 від 04.05.2012, № 34/21-24 від 04.05.2012, № 36/21-24 від 04.05.2012, № 223/21-24 від 29.08.2012, № 224/21-24 від 29.08.2012, тобто не поставило на склад уповноваженого підприємства замовника - ДП «Укрвакцина» фармацевтичні препарати у обсягах, передбачених вказаними договорами.
Впродовж 03-06 грудня 2012 року Державною службою України з лікарських засобів проведено позапланову перевірку ПАТ «Фармстандарт-Біолік». Відповідно до Акту перевірки №62-В від 06.12.2012 встановлено наявність 14 критичних порушень Ліцензійних умов, які можуть призвести до виробництва неякісних лікарських засобів, що може завдати шкоди для здоров'я або життя людини.
На підставі висновків позапланової перевірки ПАТ «Фармстандарт-Біолік», розпорядженнями Державної служби України з лікарських засобів № 32-В від 11.12.12, № 27924-1.3/2.1/17-12, № 27919-1.3/2.0/17-12, № 27914-1.3/2.0/17-12, № 27922-1.3/2.1/17-12, № 27915/-1.3/2.1/17-12 від 12.12.2012 тимчасово, до окремого рішення Державної служби України з лікарських засобів, призупинено виробництво, заборонено реалізацію (торгівлю), зберігання та застосування всіх серій наступних фармацевтичних препаратів: АКДП-Біолік, АДП-М-Біолік, АДП-Біолік, АД-М-Біолік, вакцина для профілактики гепатиту В, виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік». Копії вказаних розпоряджень направлені до ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та ПАТ «Фармстандарт-Біолік».
Зазначені розпорядження відповідно до вимог п. 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є обов'язковими для виконання суб'єктами господарської діяльності.
Незважаючи на наявну заборону Державної служби України з лікарських засобів на реалізацію (торгівлю), зберігання та застосування всіх серій фармацевтичних препаратів АКДП-Біолік, АДП-М-Біолік, АДП-Біолік, АД-М-Біолік, вакцина для профілактики гепатиту В, яка унеможливлює виконання ПАТ «Фармстандарт-Біолік» умов укладених договорів № 33/21-24 від 04.05.2012, № 34/21-24 від 04.05.2012, № 36/21-24 від 04.05.2012, № 223/21-24 від 29.08.2012, № 224/21-24 від 29.08.2012 щодо поставки вищевказаних препаратів, Голова правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_9 , будучи обізнаним про прийняття Державною службою України з лікарських засобів таких розпоряджень, діючи умисно, за попередньою змовою з Віце-прем'єр міністром України - Міністром охорони здоров'я України ОСОБА_8 , син якої являвся акціонером та членом Наглядової ради ПАТ «Фармстандрат-Біолік», з корисливих мотивів, з метою розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, 13.12.2012 подав до МОЗ України листи №№ 4877\10\105, 4878\10\105, 4879\10\105, 4880\10\105, 4882\10\105 про можливість отримання попередньої оплати за договорами, долучивши при цьому відповідні рахунки-фактури №№ 3, 4, 5, 6, 7 від 13.12.2012. Крім того, вказаними листами Голова правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_9 гарантував поставку фармацевтичних препаратів у грудні 2012 року.
Листом Державної служби України з лікарських засобів від 17.12.2012 № 28435-1.1/3.0/17-12, доведено до відома Віце прем'єр-міністра України - Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_8 про заборону реалізації (торгівлі), зберігання та застосування фармацевтичних препаратів виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік».
18.12.2012 ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_9 злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, в порушення вимог Інструкції з діловодства у Міністерстві охорони здоров'я України, затвердженої наказом МОЗ України № 152 від 03.03.2012, діючи умисно в особистих інтересах та інтересах ПАТ «Фармстандарт-Біолік», акціонером та членом Наглядової ради якого був її син ОСОБА_10 , використовуючи надані повноваження всупереч інтересам служби, не забезпечила виконання наведеної заборони. При цьому, ОСОБА_8 діючи умисно, не вжила заходів до інформування відповідних підрозділів МОЗ України (Управління якості лікарських засобів та медичної продукції або Управління громадського здоров'я, Управління бухгалтерського обліку тощо) про заборону реалізації (торгівлі), зберігання та застосування фармацевтичних препаратів виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік».
Натомість ОСОБА_8 своєю резолюцією спрямувала лист Державної служби України з лікарських засобів від 17.12.2012 № 28435-1.1/3.0/17-12 директору Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» ОСОБА_11 , який не є відповідальним за виконання заборони.
Внаслідок використання ОСОБА_8 своїх повноважень в особистих інтересах та інтересах ПАТ «Фармстандарт-Біолік» всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, на підставі гарантійних листів Голови правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_9 від 13.12.2012 та відповідних рахунків-фактур №№ 3, 4, 5, 6, 7 від 13.12.2012, службові особи МОЗ України, які не були обізнані із злочинними намірами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і з наявною забороною, платіжними дорученнями №№ 1989, 1990, 1991, 1992 та 1993 від 18.12.2012 здійснили на користь ПАТ «Фармстандарт-Біолік» попередню оплату заборонених на той час до реалізації (торгівлі), зберігання та застосування фармацевтичних препаратів у сумі 6 481 594,72 гривень.
Таким чином, усупереч забороні на реалізацію, зберігання та застосування вищезазначених препаратів, яка унеможливлює виконання ПАТ «Фармстандарт-Біолік» умов укладених договорів № 33/21-24 від 04.05.2012, № 34/21-24 від 04.05.2012, № 36/21-24 від 04.05.2012, № 223/21-24 від 29.08.2012, № 224/21-24 від 29.08.2012 щодо поставки фармацевтичних препаратів, Віце прем'єр-міністр України - Міністр охорони здоров'я України ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з Головою правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_9 , в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, використовуючи надані повноваження всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, не вжила заходів до інформування відповідних структурних підрозділів МОЗ України про заборону на реалізацію, зберігання та застосування препаратів ПАТ «Фармстандарт-Біолік», з метою приховування цього факту та забезпечення попередньої оплати за договорами на користь ПАТ «Фармстандарт-Біолік», спрямувала для подальшого розгляду лист Держлікслужби України від 17.12.2012 № 28435-1.1/3.0/17-12 до ДП «Державний експертний центр МОЗ України», чим усунула перешкоди та сприяла незаконному заволодінню Головою правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_9 бюджетними коштами у сумі 6 481 594,72 грн., що є особливо великими розміром. Унаслідок зазначених протиправних діянь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 державі завдано збитків на зазначену суму.
З урахуванням викладеного стороною обвинувачення дії ОСОБА_8 , кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, містяться в матеріалах кримінального провадження.
20.10.2014 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У зв'язку з не встановленням місця перебування ОСОБА_8 , що позбавило орган досудового розслідування можливості особисто вручити їй повідомлення про підозру від 20.10.2014 у день його складання, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. 111, ст. 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним Кодексом для вручення повідомлень, а саме шляхом відправлення повідомлення про підозру поштою.
21.10.2014 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваної ОСОБА_8 у розшук.
В результаті проведених заходів від робочого апарату Укрбюро Інтерполу отримано лист про те, що 16.03.2014 ОСОБА_8 рейсом S7156 вилетіла із Республіки Молдова (аеропорт м. Кишинів) до Російської Федераціі (аеропорт «Домодедово» м. Москва).
Згідно інформації, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, ОСОБА_8 з часу оголошення її у розшук в Україну не в'їжджала.
У зв'язку з тим, що на даний час відсутня можливість в затриманні розшукуваної на території Російської Федерації, вона продовжує перебувати в розшуку.
Слідчий вважає, що обставинами, які свідчать про те, що підозрювана ОСОБА_8 понад шість місяців переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, є наступне.
Відповідно до виконаного доручення встановлено, що ОСОБА_8 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . В результаті проведених заходів факт проживання за вказаною адресою не встановлено. Допитана як свідок консьєрж ОСОБА_12 показала, що ОСОБА_8 не з'являлась за вказаною адресою більше року.
Крім цього, в ході виконання доручення встановлено декілька місць можливого проживання ОСОБА_8 , а саме: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить її чоловіку ОСОБА_13 ; АДРЕСА_3 , на праві власності належить її сину ОСОБА_10 ; АДРЕСА_4 , на праві власності будинок належить її сину ОСОБА_14 .
Однак, в ході проведення обшуків за встановленими адресами в жодному з можливих місць проживання остання не перебувала.
В ході проведення досудового слідства ОСОБА_8 неодноразово викликалась до слідчого шляхом відправлення письмових повідомлень поштою за останнім місцем її реєстрації.
Крім цього, інформація щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою колишнього Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_8 неодноразово публікувалась в засобах масової інформації та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України.
Інтереси ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні захищає захисник, а саме - адвокат, якого підозрювана ОСОБА_8 залучила шляхом подання письмового клопотання про залучення захисника, яке надійшло до слідчого 01.12.2014, що свідчить про обізнаність ОСОБА_8 про повідомлену їй підозру та з приводу здійснення досудового розслідування стосовно неї у вказаному кримінальному провадженні.
Проведеними слідчими та розшуковими заходами встановлено, що за місцем реєстрації та за місцями можливого проживання ОСОБА_8 не перебуває, відсутні будь-які дані про її місце перебування в Україні.
23.10.2014 ухвалою Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_8 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
20.03.2015 ухвалою Печерського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Посилаючись на те, що у органа досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 умисно ухиляється від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_8 на даний час не відомо, слідчий просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги клопотання. Вказали, що в кримінальному провадженні № 42015000000000824 ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування з огляду на те, що на час прийняття такого рішення ОСОБА_8 перебувала в міжнародному розшуку. В подальшому міжнародний розшук підозрюваної було припинено, а тому підстава, яка дозволяла здійснювати спеціальне досудове розслідування, відпала. Поряд із тим до Кримінального процесуального кодексу України внесено зміни, відповідно до яких здійснення спеціального досудового розслідування дозволено в тому числі щодо осіб, які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а тому орган досудового розслідування має всі підстави для звернення до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , проте з іншої правової підстави, ніж його було надано.
Також вважали безпідставним посилання захисника на можливість застосування п. 20-1 Перехідних положень КПК України, оскільки з часу набрання даною нормою законної сили ОСОБА_8 не перебуває в розшуку понад шість місяців, вважаючи можливим її застосування саме з моменту набрання відповідною нормою законної сили.
Також вважали, що ненадання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування на іншій підставі фактично позбавить орган досудового розслідування можливості продовжити спеціальне досудове розслідування на законних підставах та звернутись до суду із відповідним обвинувальним актом.
Захисник вважав необхідним відмовити у задоволенні клопотання, вважаючи його передчасним та необґрунтованим.
Вказав, що в рамках означеного кримінального провадження слідчим суддею вже було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , та чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні, в якому вже здійснюється спеціальне досудове розслідування.
Також захисник вважав, що оскільки норма закону, яка дозволяє здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного, який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, внесена до КПК Законом України від 12.05.2016, така норма може застосовуватись до осіб, які перебувають у розшуку понад шість місяців з дня набрання чинності цією нормою, тоді як на час звернення слідчого до слідчого судді із вказаним клопотання зазначені строки не дотримані, а тому норма не підлягає застосуванню.
Також в письмових запереченнях, які оголошені в судовому засіданні та після того залучені слідчим суддею до матеріалів справи /а. м. 184-201 т. 1/, захисник зокрема посилається на необґрунтованість підозри ОСОБА_8 та недоведеність того, що ОСОБА_8 переховується від слідства. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_8 , за наданими слідством даними, виїхала до Російської Федерації 16.03.2016 та більше на територію України не в'їжджала, тобто її виїзд відбувся за три місяці до внесення даних про кримінальне правопорушення до ЄРДР та за сім місяців до складання повідомлення їй про підозру. На підставі викладеного вказав, що виїзд ОСОБА_8 за межі території України жодним чином не пов'язаний із її кримінальним переслідуванням, а сама ОСОБА_8 не набула та не могла набути статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, оскільки у слідства відсутні докази отримання нею письмового повідомлення про підозру.
Вказав, що за зверненням сторони захисту у кримінальному провадженні Робочим апаратом Укрбюро ІНТЕРПОЛ повідомлено про призупинення інформації щодо розшуку ОСОБА_8 у зв'язку із існуванням сумнівів щодо дотриманням процедур, які були застосовані в Україні.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, надходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2015, за підозрою колишнього Віце-прем'єр міністра України - Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_8 та колишнього Голови правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
У відповідності до вимог ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави, на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочинів передбачених, статтями 365, 258, 115 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Згідно п. 20-1 Розділу 11 Перехідних положень КПК України тимчасово, до 15 квітня 2017 року, положення глави 24-1 "Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень" застосовуються із такими особливостями: спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113,114, 114-1, 115, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364,365, 368, 368-2, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Положення частини п'ятої статті 139 цього Кодексу у разі вчинення злочинів, визначених в абзаці другому цього пункту, поширюються також на осіб, які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з наданих матеріалів, 20.10.2014 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 42014000000000499.
Оскільки станом на день складання повідомлення про підозру було неможливим вручити його особисто слідчим чи прокурором через невстановлення місце перебування ОСОБА_8 , воно у день його складення направлено у спосіб, передбачений КПК України, для вручення повідомлень за адресою реєстрації ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 .
На підставі викладено слідчий суддя вважає дотриманими при врученні ОСОБА_8 повідомлення про підозру вимоги ст. ст. 276-279 КПК України, а тому безпідставними твердження захисту щодо ненабуття ОСОБА_8 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованому їй злочині підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, в тому числі: актом перевірки Державної фінансової інспекції у Харківській області № 06-12/10 від 26.12.2014 ПАТ «Фармстандарт-Біолік»; показами свідків ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1293/3315/15-45 від 27.02.2015; рецензією на висновок додаткової судово-економічної експертизи № 1293/3315/15-45 від 27.02.2015; витягу з акту позапланової ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Міністерства охорони здоров'я України за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, складеного Державною фінансовою інспекцією України №04-21/19 від 15.08.2014; розпорядженнями Державної служби України з лікарських засобів № 27924-1.3/2.1/17-12, № 27919-1.3/2.0/17-12, № 27914-1.3/2.0/17-12, № 27918-1.3/2.1/17-12, № 27915/-1.3/2.1/17-12 від 12.12.2012; платіжними дорученнями про перерахування коштів №№ 1989, 1990, 1991, 1992 та 1993 від 18.12.2012; листом Державної служби України з лікарських засобів від 17.12.2014 про заборону реалізації (торгівлі), зберігання та застосування визначних медичних імунобіологічних препаратів; висновком експерта №72 від 28.04.2015, складеного Державним науково - дослідним експертно - криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України; довідкою перевірки окремих питань щодо додержання МОЗ України вимог чинного законодавства при здійсненні у 2012 році державних закупівель імунобіологічних препаратів; висновком експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи №4734/14-45 від 28.08.2914, складеного Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз.
При цьому при розгляді клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею встановлюється наявність чи відсутність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, та не вирішується питання щодо доведеності чи недоведеності винуватості особи, а запереченнями захисту висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри на даній стадії провадження не спростований.
21.10.2014 старшим слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_19 оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_8 .
Постановою старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_20 від 23.04.2015 матеріали досудових розслідувань № 42014000000000163 від 24.03.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 та матеріали досудових розслідувань за № 42014000000000499 від 11.06.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 5 ст. 191 КК України об'єднанні в кримінальне провадження за №42014000000000163 від 24.03.2014.
Постановою старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_20 від 06.05.2015 з кримінального провадження №42014000000000163 від 24.03.2014 виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Таким чином, ОСОБА_8 , з урахуванням наведених органом досудового розслідування даних, на час звернення слідчого із вказаним клопотанням до слідчого судді понад шість місяців переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При цьому посилання захисту на можливість використання такої підстави для здійснення спеціального досудового розслідування, оскільки з часу набрання чинності відповідною нормою (п. 20-1 Перехідних положень КПК України) не пройшло шість місяців, тобто ОСОБА_8 не могла перебувати у розшуку понад шість місяців з дня набрання нею законної сили, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
На момент розгляду слідчим суддею клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та прийняття відповідного процесуального рішення п. 20-1 Перехідних положень КПК України діє в редакції Закону України від 12.05.2016, яка і має бути застосована.
Відповідно до абз. 4 п. 20-1 Перехідних положень КПК України, повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані про перебування за межами України, на тимчасово окупованій території України або і районі проведення антитерористичної операції.
Враховуючи викладене, а також те, що слідством доведено існування обставин, які підтверджують, що підозрювана понад шість місяців переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, проте правові підстави, які слугували обґрунтуванням винесення ухвали слідчого судді від 23.07.2015 про надання дозволу на здійснення в провадженні спеціального досудового розслідування (міжнародний розшук підозрюваної припинений), слідчий суддя вважає наявними підстави, визначені п. 20-1 Розділу 11 Перехідних положень, ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 42015000000000824 стосовно ОСОБА_8 .
Керуючись ст. 297-1, 297-3, 297-4, 376, п. 20-1 Розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника третього відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000824 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бакал, Саткинського району, Челябінської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1