печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56104/16-к
22 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі представника осіб в інтересах, яких подано скаргу, ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, прокурора Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про кримінальне правопорушення від 02.11.2016,-
15.11.2016 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого, прокурора Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про кримінальне правопорушення від 02.11.2016.
У скарзі адвокат ОСОБА_3 просить зобов'язати прокурора Генеральної прокуратури України внести відомості за його заявою про скоєні на його думку кримінальні правопорушення слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_8 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор в судове засідання на розгляд скарги не з'явився, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, але його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги прокурора, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
В судовому засіданні встановлено, що адвокат ОСОБА_3 направив до Генеральної прокуратури України заяву, в якій просив внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_8 , що полягає у винесенні завідомо неправосудного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Так, по суті скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_3 просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддею кримінального правопорушення, в результаті незгоди його з постановленими рішенням.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному та касаційному порядку визначеному процесуальним законом.
Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність в діях суддів ознак злочину.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає,що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь - яким рішенням суду.
У зв'язку з чим, вважаю відсутніми підстави згідно ч.5 ст.214 КПК України для внесення відомостей по даній заяві до ЄРДР.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні скарги представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, прокурора Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про кримінальне правопорушення від 02.11.2016.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1