22.11.2016 Справа № 756/13895/16-а
Справа пр. №2-а/756/404/16
ун. №756/13895/16-а
22 листопада 2016 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Великохацької В.В.
при секретарі - Приходько І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука Олександра Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідача інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука О.А. про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.10.2016 року інспектором управління патрульної поліції в м. Львові молодшим лейтенантом поліції Гончаруком О.А. було винесено постанову серії АР №344739 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. У постанові було зазначено, що 23.10.2016 року о 12 год. 15 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на пр-ті Свободи в м. Львові не виконав вимоги дорожнього знаку 5.33 "Пішохідна зона" та здійснив в'їзд у пішохідну зону, чим порушив вимоги розділу 33 правил дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач вважає винесену постанову у справі про адміністративне правопорушення незаконною, такою, що винесена упереджено та з грубим порушенням норм чинного законодавства, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення. Так, позивач ОСОБА_1 зазначив, що його пояснення при винесенні постанови представниками поліції до уваги взяті не були. Крім того, позивач стверджував, що відповідачем було порушено вимоги ст.ст.245,251,280 КУпАП та норми Наказу МВС від 06.11.2015 року №1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції".
З цих підстав ОСОБА_1 просив суд визнати дії відповідача неправомірними, визнати протиправною та скасувати постанову серії АР №344739 від 23.10.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позов підтримав та просив суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.10.2016 року інспектором управління патрульної поліції в м. Львові молодшим лейтенантом поліції Гончаруком О.А. було винесено постанову серії АР №344739 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. У постанові було зазначено, що 23.10.2016 року о 12 год. 15 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на пр-ті Свободи в м. Львові не виконав вимоги дорожнього знаку 5.33 "Пішохідна зона" та здійснив в'їзд у пішохідну зону, чим порушив вимоги розділу 33 правил дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.7).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
У відповідності до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегулбьованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Підтвердженням вчинення адміністративного проступку є докази.
Ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) про розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Ст.69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Ч.2 ст.70 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ч.3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При складанні оскаржуваної постанови відповідачем були порушені ст.ст.245,251,280 КУпАП та норми Наказу МВС від 06.11.2015 року №1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції".
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, та винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 23.10.2016 року серії АР №344739.
Зокрема, частиною третьою розділу другого Наказу МВС від 06.11.2015 року №1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції" передбачено, що протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених ст.258 КУпАП.
Якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Відповідач порушив вказані вимоги Наказу МВС від 06.11.2015 року №1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", оскільки при оспоренні позивачем допущеного правопорушення він мав би скласти відповідний протокол, чого зроблено не було.
Таким чином, суд вважає, що інспектором управління патрульної поліції в м. Львові молодшим лейтенантом поліції Гончаруком О.А. прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність визнати неправомірними дії відповідача, визнати протиправною та скасувати постанову від 23.10.2016 року у справі про адміністративне правопорушення серії АР №344739 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором управління патрульної поліції в м. Львові молодшим лейтенантом поліції Гончаруком О.А.
Оскільки за приписами ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору, підстави для його сплати позивачем при зверненні з даним позовом відсутні. Відтак, суд не вправі стягнути судовий збір з відповідача у справі.
У задоволенні позову в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід відмовити, оскільки адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення. Цим правом наділений орган чи посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись Законом України "Про дорожній рух", ст.ст.33, 122, 283, 287, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст.9, 11, 128, 159, 161-163 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука Олександра Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії інспектора управління патрульної поліції в м. Львові молодшого лейтенанта поліції Гончарука Олександра Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 23.10.2016 року серії АР №344739 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену інспектором управління патрульної поліції в м. Львові молодшим лейтенантом поліції Гончаруком Олександром Анатолійовичем.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Великохацька