Справа № 755/9931/16-ц
"17" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участі секретаря Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1.
Вимоги мотивує тим, що з 10.08.2001 року ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.
Вказана квартира являється власністю його та його колишньої родини на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.10.1993 року.
Шлюб між ним та відповідачкою було розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2016 року.
Відповідачка не проживає у вказаній квартирі вже понад рік, виїхавши в жовтні 2014 року, не повідомивши про місце свого проживання та не знявшись із реєстрації.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року до участі у справі було залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору співвласників спірної квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала заявлені вимоги та викладені у позові обставини, просила їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду подала заяву з проханням розглянути справу без її участі на підставі наявних у матеріалах справі доказів.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, у заявах зазначили, що позов підтримують, просять задовольнити вимоги.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 28.10.1993 року виданого Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району (а.с. 5).
Як убачається із довідки по формі № 3, виданої ЖЕД № 403 від 18.09.2015 р. № 446, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2, 1971 р.н. та син ОСОБА_6, 2003 р.н. (а.с. 3).
Шлюб між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2015 року (а.с. 4).
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Допитана судом свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що є сусідкою позивача, зі сторонами у справі свого часу дружили сім'ями, у сусідню квартиру АДРЕСА_1 вона заходить періодично, речей відповідачки там не має. ОСОБА_2 з вказаної квартири виселилася добровільно осінню 2014 року, з того часу жодного разу не з'являлася, відповідачка має іншу сім'ю.
Свідок ОСОБА_8 засвідчив, що восени 2014 року відповідачка пішла від ОСОБА_1, він (свідок) на прохання сторін по справі перевозив речі ОСОБА_2 за іншою адресою. Відповідачка виселялася добровільно, будь якого примусу не було. З того часу ОСОБА_2 у квартиру позивача не поверталася.
Факт не проживання відповідачки у спірному житловому приміщенні також підтверджено актом від 22 березня 2016 року, підписаним сусідами позивача, посвідчений начальником ЖЕД-403, у якому зазначено, що ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 з жовтня 2014 року (а.с. 6).
Отже, за вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідачка більше року без поважних причин постійно не проживає у спірній квартирі, її майно там не знаходиться, будь які домовленості між сторонами з приводу користування житловим приміщенням відсутні, витрат по утриманню житла відповідачка не несе, у зв'язку з чим позивачу, який є співвласником квартири АДРЕСА_1, відповідачка чинить перешкоди у користуванні спірним житловим приміщенням, позивач не може належним чином користуватися та розпоряджатися вказаною квартирою, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач відноситься до другої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим має пільги по сплаті судового збору, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 319, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208, 215, 218 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя