Справа № 755/16601/16-ц
"11" листопада 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва, Гаврилова О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування частки з утримання спільного часткового майна, -
До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся представник позивача ОСОБА_2 з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 частку за утримання спільного часткового майна за період 2013-2016 року в розмірі 75100,57 грн.
Таким чином, позовні вимоги полягають в стягненні частки грошових коштів, витрачених позивачем на утримання майна, що перебуває у спільній частковій власності.
Згідно роз'яснень, викладених у п.42 Постанови Пленуму №3 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів не вбачається, що спір виник з приводу нерухомого майна, отже відсутні підстави для визначення підсудності даної справи за правилами виключної підсудності.
Також на спірні правовідносини не розповсюджується положення ст.. 110 ЦПК України щодо альтернативної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Як убачається з позовної заяви, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що відноситься до адміністративної території Дарницького району м. Києва.
Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.
Враховуючи, що позов ОСОБА_2 територіально не підсудний Дніпровському районного суду м. Києва, він підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів.
Керуючись ст.ст. 109, 110, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування частки з утримання спільного часткового майна - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідача.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.
Суддя: