03 листопада 2016 р. cправа № 804/7361/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та неінформування його про дані обставини, не зважаючи на чисельні запити;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом згідно договору банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № 980-027000003930 від 20.05.2016 р. у гривні, та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за поточним рахунком.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» №980-027000003930 від 20.05.2016 р. та внесено на банківський рахунок 70 000 грн. В той же час, 12.07.2016 року Національним банком України було прийнято рішення №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», та розпочато процедуру ліквідації. Після відкриття процедури виплати коштів вкладникам, позивач звернувся до відповідача із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, відповідь на заяву не надійшла, про включення позивача до зазначеного переліку його не повідомлено.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що 12.07.2016 року Національним банком України було прийнято рішення № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський». Того ж дня виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно, та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_3, а з 01 вересня 2016 року - ОСОБА_2
При вирішенні питання про відкриття провадження за даним позовом, суд виходить з наступного.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992 р. (далі - Закон України №2343-XII).
Частиною 3 ст.2 Закону України № 2343-XII передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 р. (далі - Закон України № 2121-III).
Так, статтею 1 Закону України №2121-III передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
У п. 6 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 № 4452- VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки такі спори повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Визначену правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16.02.2016 р. по справі №21-4846а15 та постанові від 15.06.2016 р. по справі №21-286а16.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З урахуванням вищезазначених норм та викладених вище обставин, заявлені позивачем вимоги мають розглядатися за правилами господарського судочинства. За таких обставин, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим у відкритті провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу його право на звернення з цим позовом в порядку та за правилами Господарсько-процесуального кодексу України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Повернути позивачу сплачений ним згідно квитанції № 33 від 19.08.2016 р. судовий збір в сумі 551,21 грн.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_4