15 листопада 2016 р. Справа № 804/5324/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судового засіданняБезрученко К.В.,
за участю:
представника позивача Поєдинок О.В.,
представника позивача Бурі О.Є.,
представника відповідача Дроздюк А.В.,
представника відповідача, Моргун Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меноріта» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.02.2016 №0000164700 (форми «Р»),-
19 серпня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меноріта» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.02.2016 №0000164700 (форми «Р»).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником податку на прибуток та ним сплачені авансові внески з цього податку за 2014 рік у сумі 22629700,00 грн., в тому числі авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 6534000,00 грн., що було відображено у рядку 13.5 та 13.5.1 додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік. За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Меноріта» з питань правильності нарахування податку на прибуток за 2014 рік, відповідачем встановлено завищення від'ємного значення податкового зобов'язання з податку на прибуток, що призвело до заниження податкових зобов'язань з цього податку на суму у розмірі 6534000,00 грн. Такі висновки зроблені у зв'язку з тим, що на думку податкового органу позивач не мав права зменшувати грошове зобов'язання з податку на прибуток у 2014 році на суму 6534000,00 грн. (сума авансових внесків, нарахована при виплаті дивідендів), а набув право на її використання лише у наступних податкових періодах, відтак не мав права її обліковувати у рядку 13.5.1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік. Проте, з такою позицією позивач не згоден та зазначає, що такі доводи податкового органу є хибними, оскільки порядок використання авансових внесків при виплаті дивідендів врегульований п.153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Відповідно до вказаного пункту ПК України, платник податку має право на використання у поточному періоді суми авансових внесків при виплаті дивідендів, якщо така сума не перевищує суму грошового зобов'язання з вказаного податку у звітному періоді. Оскільки сума авансових внесків, нарахованих при виплаті дивідендів ТОВ «Меноріта» (6534000,00 грн.) не перевищує грошового зобов'язання (9410182,00 грн.) з податку на прибуток за 2014 рік, позивачем правомірно зменшено свої зобов'язання з вказаного податку у 2014 році на суму таких авансових внесків. За наведених обставин, відповідачем протиправно збільшено підприємству позивача суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та нараховані штрафні санкції на підставі податкового повідомлення - рішення від 29.02.2016 №0000164700 (форми «Р»).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року відкрито провадження у справі № 804/5324/16 та призначено її до розгляду на 5 жовтня 2016 року о 10:00.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях проти адміністративного позову. Відповідач зазначив, що за насідками проведеної податковим органом перевірки позивача прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.02.2016 № 0000164700 (форми «Р»). Означене податкове повідомлення - рішення винесено у зв'язку із тим, що ТОВ «Меноріта» протиправно зменшило грошове зобов'язання з податку на прибуток у 2014 році на суму авансових внесків, які були сплачені під час виплати дивідендів у звітному періоді у сумі 6534000,00 грн., з огляду на те, що право на використання зазначеної суми у підприємства виникає лише у майбутніх періодах.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меноріта» зареєстроване як юридична особа 05.08.2009. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.08.2009 за №7985. З 12.11.2012 перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.
Судом встановлено, що позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік (№ 9081241530), в якій підприємством зазначені такі значення:
рядок 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» у розмірі 9410001 грн.;
рядок 13 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» у розмірі 22629700 грн.;
рядок 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» у розмірі «-» 13219518 грн.
Відповідно до таблиці 1 «Зменшення нарахованої суми податку» додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації ТОВ «Меноріта» задекларовано наступні дані:
сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді (ряд. 13.3) 6534000 грн.
сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді (рядок 13.5.1), складає 6534000 грн.;
сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі-ПК України) (рядок 13.7) складає 16095700 грн.;
загальне зменшення нарахованої суми податку складає 22629700 грн. (рядок 13).
Таким чином, у податковій декларації підприємством задекларовано суму авансового внеску, у зв'язку з виплатою дивідендів у розмірі 6534000,00 грн., яку направлено у зменшення нарахованої суми податку на прибуток поточного звітного (податкового) періоду (рядок 13.5.1 додатку ЗП до податкової декларації).
Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Меноріта» з питань правильності нарахування податку на прибуток за 2014 рік, результати якої оформлені актом від 17.02.2016 № 30/28-01-47/36575022.
Згідно з висновками означеного акта перевіркою встановлено, що на порушення п.57.1 ст.57 ПК України, з урахуванням пп.153.3.4 п.153.3 ст.153 ПК України ТОВ «Меноріта» в Декларації з податку на прибуток за 2014 рік неправомірно завищено від'ємне значення податкового зобов'язання з податку на прибуток на 6534000,00 грн.
Як зазначено в акті перевірки за даними Декларації за 2014 рік податкове зобов'язання з податку на прибуток (р.14 Декларації) має від'ємне значення у розмірі у 13219518 грн. внаслідок включення суми нарахованих авансових внесків з податку на прибуток відповідно до п.57.1 ст.57 глави 4 розділу ІІ абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в розмірі 16095700 грн. та авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у загальній сумі 6534000 грн.
У декларації ТОВ «Меноріта» за 2014 рік значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП (16095700 грн.) перевищує суму податкових зобов'язань 9410182 грн. на 6685518 грн., тому рядок 13 Додатка ЗП та відповідно рядок 13 Декларації повинен складати 16095700 грн.
Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у сумі 6534000 грн. у звітному періоді (2014 рік) та не відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП до Декларації, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних періодах (2015 рік) та відображено в рядку 13.5.2. додатку ЗП Декларації за 2014 рік.
Як зазначено перевіряючим контролюючого органу, згідно з алгоритмом складання Декларації з податку на прибуток підприємства значення рядка 14 Декларації (р.10+р.11+р.12 - р.13) =181+9410001-16095700 повинно дорівнювати «-» 6685518 грн.
На підставі акта перевірки від 17.02.2016 № 30/28-01-47/36575022 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС винесене податкове повідомлення - рішення від 29.02.2016 № 0000164700 (форми «Р»), за яким ТОВ «Меноріта» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6534000,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1633500,0 грн.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що ТОВ «Меноріта» не мало право зменшувати грошове зобов'язання з податку на прибуток у 2014 році (поточному періоді) на суму авансових внесків, які були сплачені під час виплати дивідендів у розмірі 6534000,00 грн., право на використання зазначеної суми у підприємства виникає лише у майбутніх періодах
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Абзацом четвертим вказаного пункту ПК України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
За приписами абзаців п'ятого та шостого пункту 57.1 статті 57 ПК України, на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом; якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань (абз. 11 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Підпунктом 153.3.3 статті 153 ПК України передбачено, що платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного тріоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.
В силу підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПК України, крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п.151.1 ст.151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
У відповідності до підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Підпунктом 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 ПК України закріплено, що авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних договорів України.
Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
ТОВ «Меноріта» у зв'язку з виплатою дивідендів у 2014 році, на підставі пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України сплачено авансові внески з податку на прибуток у розмірі 6534000,00 грн.
Сума ж грошових зобов'язань з податку на прибуток у 2014 році ТОВ «Меноріта» у рядку 11 декларації визначена у розмірі 9410001,00 грн., відтак, сума податкового зобов'язання є більшої ніж сума авансових внесків, сплачених позивачем при виплаті дивідендів, тому згідно положень п.п.153.3.4. п.153.3 ст.153 ПК України у позивача були відсутні підстави для врахування суми у розмірі 6534000,00 грн. в майбутні періоди.
Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на алгоритм, який викладений в листі Державної фіскальної служби України від 14.05.2015 №10269/6/99-99-19-02-01-15. Так, відповідно до позиції податкового органу, висловленої у вказаному листі, сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП до Декларації, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається в рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213 або № 872.
Проте, вказаний лист судом до уваги не приймається, оскільки носить рекомендаційний характер. Окрім того, позивачем подано податкову звітність з податку на прибуток приватних підприємств (№ 9081241530) за 2014 рік 27.02.2015, відтак вказаний лист ДФС України оприлюднило вже після подання позивачем звітності. До того ж, викладені у вказаному листі вимоги щодо черговості зарахування авансових внесків мають суб'єктивний характер та не підкріплюються положеннями Податкового кодексу України.
На підставі підпункту 153.3.3 пункту 153.3 статті 153 ПК України, позивач правомірно зменшив суму нарахованого податку звітного періоду, зазначеного у рядку 11 декларації про прибуток підприємства за 2014 рік, на суму авансових внесків, в тому числі і сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів, а саме: на суму 22629700 грн., в яку увійшла також сума 6534000 грн., яка була відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП Декларації.
Суд зазначає, що додаток ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства передбачає зменшення податку на прибуток як на суму авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (рядок 13.5.1 додатка ЗП), так і на суму щомісячних авансових внесків, нарахованих відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (рядок 13.7 додатка ЗП).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що грошові кошти фактично були надмірно сплачені позивачем до бюджету.
Також, судом встановлено, що форма податкової декларації з податку на прибуток затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872, який втратив чинність 01.12.2015. Проте, порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток на момент подання позивачем звітності з зазначеного виду податку за 2014 рік взагалі був відсутній, відтак доводи податкового органу про необхідність зазначення суми, на яку підлягає зменшенню податкове зобов'язання, в іншому рядку ніж вказав позивач не ґрунтуються на нормах права, та є суб'єктивною думкою суб'єкта владних повноважень, виходячи з чого суд зазначає, що з цих підстав платника податків не може бути позбавлено розпоряджатись коштами, які ним фактично були надмірно сплачені до бюджету.
Згідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З урахуванням викладеного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що дії публічного акціонерного товариства «Меноріта» відповідають положенням чинного податкового законодавства України, а збільшення податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток позивачу за податковим повідомленням - рішенням від 29.02.2016 № 0000164700 (форми «Р») є протиправним, а тому оскаржене податкове повідомлення - рішення від 29.02.2016 № 0000164700 (форми «Р») підлягає скасуванню судом.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меноріта» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.02.2016 № 0000164700 (форми «Р») задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 29.02.2016 № 0000164700 (форми «Р»)
Присудити зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 122512 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 50 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2016 року.
Суддя О.В. Царікова