м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
08.05.2007 року Справа № 9/78
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Парамонової Т.Ф.
Секретар судового засідання: Наумов Б.Є.
За участю представників сторін:
від позивача: -Снегірьов М.А., представник
за дов. б/н від 29.01.07;
від першого відповідача: -Лісечко О.С., представник
за дов. № 198 від 30.08.06;
від другого відповідача: -Лісечко О.С., представник
за дов. б/н від 17.01.07;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Донбаснафтопродукт»
товариства з обмеженою відповідальністю
“Донбаснафтопродукт», м. Луганськ;
на рішення
господарського суду Луганської області
від 01.03.07
по справі №9/78 (суддя -Ворожцов А.Г.)
за позовом: Дочірнього підприємства “Донбаснафтопродукт»
товариства з обмеженою відповідальністю
“Донбаснафтопродукт», м. Луганськ;
до першого відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Луганське
автотранспортне підприємство 10964», м. Луганськ;
до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Сервіс - Авто», м. Луганськ
про стягнення 32400 грн. 00 коп.,
визнання дій неправомірними
Відповідно до ч. 7 ст. 811 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника позивача від 08.05.07 б/н у судовому засіданні здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду».
У лютому 2007 року Дочірнє підприємство “Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ (далі за текстом -ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт», позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою з вимогами про визнання дій першого відповідача -Відкритого акціонерного товариства “Луганське автотранспортне підприємство 10964», м. Луганськ, та другого відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс - Авто», м. Луганськ, щодо перешкоджання проходу позивача до орендованих приміщень, а саме: встановленню забору та воріт, неправомірними; про стягнення з відповідачів у солідарному порядку збитків у розмірі 32400 грн. 00 коп., заподіяних внаслідок розірвання договорів на надання юридичних послуг №27-12 від 27.12.06 та №05/01 від 05.01.07 з вини відповідачів у зв'язку з недопуском позивача на територію, що ним орендується.
Позивачем також була надана до суду першої інстанції позовна заява (з усуненими недоліками) від 29.02.07 б/н, в якої він просить визнати дії відповідачів незаконними; стягнути з відповідачів у солідарному порядку збитки у сумі 40887 грн. 39 коп., заподіяні внаслідок розірвання договору на надання юридичних послуг №27-12 від 27.12.07, а також необхідністю виплати заробітної плати, з вини відповідачів у зв'язку з недопуском позивача на територію, що ним орендується.
Але позивач у згаданій позовній заяві з усуненими недоліками в її нормативне обґрунтування не посилається на норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яка в свою чергу надає позивачам право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.03.07 по справі №9/78 у задоволенні позовної вимоги про стягнення з першого та другого відповідачів солідарно збитків у розмірі 32400 грн. 00 коп., що спричинені внаслідок розірвання договорів на надання юридичних послуг №27-12 від 27.12.06 та №05/01 від 05.01.07 з вини відповідачів у зв'язку з недопуском позивача на орендовану територію, відмовлено; в решті позову провадження у справі припинено; судові витрати по справі покладені на позивача.
Дане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних доказів щодо розміру спричинених збитків у зв'язку із розірванням договорів з надання юридичних послуг та щодо наявності вини відповідачів зі спричинення шкоди; що ж до першої вимоги про визнання дій першого та другого відповідачів щодо перешкоджання проходу до орендованих приміщень, а саме: встановленню забору та воріт, неправомірними, то ця вимога вже розглядалася у справі №9/32пн, тобто має місце повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 01.03.07 у даній справі, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 14.03.07 б/н, у якій, з урахуванням уточнень від 07.05.07 б/н, просить згадане рішення скасувати у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з першого та другого відповідачів солідарно збитків у розмірі 32400 грн. 00 коп., що спричинені внаслідок розірвання договорів на надання юридичних послуг №27-12 від 27.12.06 та №05/01 від 05.01.07 з вини відповідачів у зв'язку з недопуском позивача на орендовану територію, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимогу стягувача щодо стягнення з відповідачів у солідарному порядку збитків у сумі 40887 грн. 39 коп., що спричинені внаслідок розірвання договорів на надання юридичних послуг №27-12 від 27.12.06 та №05/01 від 05.01.07, а також необхідності сплати заробітної плати, з вини відповідачів у зв'язку з недопуском позивача у орендовані ним приміщення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що, на його думку, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права та було допущено неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Перший та другий відповідачі проти апеляційної скарги позивача заперечили за доводами, викладеними у відзивах від 13.04.07 б/н та від 14.04.07 б/н, відповідно, та просять апеляційну інстанцію у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.03.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України», для розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства “Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ, від 14.03.07 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07 по справі №9/78 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Парамонова Т.Ф., суддя -Семендяєва І.В.
У зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В., розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.04.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Семендяєву І.В. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №9/78 та введено до складу колегії суддю Єжову С.С.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що:
-позивач уклав з ТОВ “Донбаспромпоставка» договір №25/СА від 25.12.03 суборенди нежитлового приміщення площею 150 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62, та договір №27 СА від 27.12.03 суборенди окремо розташованої будівлі агрегатного складу площею 216 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62;
-9 січня 2007 року біля 14 години працівники 1-го відповідача та 2-го відповідача самовільно перегородили прохід до приміщень, що орендуються, шляхом встановлення забору та воріт, тим самим перешкоджаючи можливості позивача володіти та користуватися орендованими приміщеннями з 09.01.07;
-27.12.06 між позивачем та ТОВ “Луганськ Ойл» був укладений договір на надання юридичних послуг №27-12, згідно з яким позивач протягом одного року зобов'язався надавати юридичні послуги шляхом усного та письмового консультування з юридичних питань, оперативного вирішення питань правового характеру, складання проектів процесуальних документів тощо, а ТОВ “Луганськ Ойл» зобов'язувалося сплачувати надані послуги у розмірі 2000 грн. щомісячно;
-16.01.07 ТОВ “Луганськ Ойл» направив позивачу лист про розірвання вищевказаного договору у зв'язку з його невиконанням;
-05.01.07 позивач уклав аналогічний договір з ПП ВКФ “Гермесінпекс», який також проінформував позивача про розірвання договору з таких же підстав;
-позивач стверджує, що не мав можливості виконувати укладені договори з контрагентами у зв'язку з незаконними діями відповідачів та, посилаючись на норми ст. ст. 22, 395, 396, 386, 1166 ЦК України, ст. 4, 49 Закону України “Про власність», Протоколу Першої Конвенції про захист прав людини, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Судовою колегією встановлено, що в матеріалах даної справи (а.с. 45-46) знаходиться позовна заява (з усуненими недоліками).
У цій позовній заяві (з усуненими недоліками), яка підписана представником ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» Ферсюк Н.В., зазначена дата її підпису -29.02.07 (у лютому 2007 - 28 днів).
В позовній заяві (з усуненими недоліками) позивачем визначено ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ, а також першим відповідачем - ВАТ “Луганське АТП 10964», м. Луганськ, та другим відповідачем - ТОВ “Сервіс - Авто», м. Луганськ.
У позовній заяві (з усуненими недоліками) ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» вказує на події, що зазначені і в позовній заяві, за якою порушено провадження у даній справі, а саме: що 09.01.07 біля 14 годині 00 хвилин невідомі особи, які представились посадовими особами ТОВ “Сервіс - Авто» і посадові особи ВАТ “Луганське АТП - 10964» самовільно перегородили прохід до приміщень, що знаходились у користуванні позивача на правах суборенди, шляхом встановлення забору та воріт, тим самим перешкоджаючи можливості позивача володіти та користуватися приміщеннями.
За вимогами, викладеними у позовній заяві (з усуненими недоліками) ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» просить стягнути з відповідачів солідарно збитки у сумі 40887 грн. 39 коп., що заподіяні внаслідок розірвання договору на надання юридичних послуг №27-12 від 27.12.06 (допущена описка, зазначена дата -27.12.07), а також необхідністю виплати заробітної плати з вини відповідачів, у зв'язку з недопуском позивача на територію, що ним орендується.
В зазначеній позовній заяві (з усуненими недоліками) визначені інші підстави та предмет позову, ніж за позовом, за яким порушено провадження у справі.
У пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» визначено, що оскільки за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.
У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити у задоволенні такого клопотання (заяви).
В позовній заяві (з усуненими недоліками) відсутнє посилання на дану справу та не зазначено, що вона подається в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, взагалі не вбачається, що позовна заява (з усуненими недоліками) надавалась до господарського суду Луганської області для долучення до матеріалів даної справи -безпосередньо або за супровідним листом.
За таких обставин, вищевказана позовна заява (з усуненими недоліками) судовою колегією залишається поза увагою і по суті не розглядається.
Судовою колегією дана справа розглянута стосовно вирішення судом першої інстанції вимог, викладених у позовній заяві, за якою порушено провадження у справі №9/78.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доводи ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» стосовно подій 09.01.07 біля 14 години, що вказані у позові по даній справі, досліджувались Луганським апеляційним господарським судом також під час розгляду справи №9/32пн за позовом ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» до ВАТ “Луганське АТП 10964» (перший відповідач) та ТОВ “Сервіс - Авто» (другий відповідач) про усунення перешкод в користуванні приміщеннями.
За результатами розгляду справи №9/32пн постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.04.07 залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07, яким у задоволенні позову відмовлено.
Даний висновок мотивований тим, що за станом на 09.01.07 зазначені вище договори суборенди припинили свою дію, тобто факту протиправних дій з боку відповідачів щодо встановлення забору та воріт при розгляді справи №9/32пн не встановлено.
За таких обставин, з урахуванням доводів, викладених позивачем по даній справі (№9/78) відсутні підстави за доводами позивача вважати дії відповідачів щодо встановлення забору та воріт неправомірними.
Крім того, у частині немайнових вимог предмет спору по даній справі не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав.
Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що засобами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші засоби відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість спорів господарським судам України, відповідно до норм якої господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
За позовними вимогами щодо визнання дій відповідачів по встановленню забору та воріт неправомірними суд першої інстанції помилково припинив провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Припиняючи провадження у даній справі за немайновими позовними вимогами, місцевий господарський суд у мотивувальній частині оскаржуваного рішення невірно зазначив, що за цими вимогами, з тих же підстав, між тими ж сторонами вирішений спір по вищезгаданій справі №9/32пн, оскільки позовна вимога щодо визнання дій ВАТ “Луганське АТП 10964» і ТОВ “Сервіс - Авто» по встановленню забору і воріт у справі №9/32пн не заявлялась і, відповідно, не вирішувалась по суті.
Крім того, до матеріалів даної справи (№9/78) до прийняття оскаржуваного рішення не було долучено рішення господарського суду Луганської області по справі №9/32пн від 01.03.07.
Зазначені ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» у позові договори №25 СА від 25.12.03 суборенди нежитлового приміщення, площею 150 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62, та №27 СА від 27.12.03 суборенди будівлі агрегатного складу, площею 216 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62, були укладені між ТОВ “Донбаспромпоставка» як орендарем та ДП “Донбаснафтопродукт» як суборендарем на підставі відповідних договорів оренди нежитлових приміщень №14/01-00/4 від 14.01.02 і №05/06-01 від 05.06.01, укладених між ВАТ “Луганське АТП 10964» як орендодавцем та ТОВ “Донбаспромпоставка» як орендарем, що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 01.03.07 по справі №9/32пн.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі №14/209пд від 08.08.06 договір оренди №14/01-00/4 від 14.01.02, на підставі якого укладався договір суборенди №25 СА від 25.12.03, розірвано.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.06 у справі №14/209пд згадане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.07 у справі №14/209пд постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.06 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі №14/210пд від 08.08.06 договір оренди №05/06-01 від 05.06.01, на підставі якого укладався договір суборенди №27 СА від 27.12.03, було розірвано.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.06 це рішення суду першої інстанції у справі №14/210пд залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.07 у справі №14/210пд постанову апеляційної інстанції від 06.11.06 у справі №14/210пд залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Статтею 3 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства, до яких, зокрема, відносяться справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України визначені загальні положення про найм (оренду).
Згідно частини 2 статті 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України).
Зазначені позивачем договори суборенди є похідними від розірваних за рішеннями господарського суду Луганської області від 08.08.06 по справах №14/209пд і №14/210пд договорів оренди, а тому договори суборенди №25 СА від 25.12.03 і №27 СА від 27.12.03 припинили свою дію з дня набрання рішеннями по справах №14/209пд і №14/210пд законної сили, тобто - 06.11.06.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідачі у даній справі неправомірно здійснили 09.01.07 перешкоди для ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» в користуванні вказаними за договорами суборенди №25 СА від 25.12.03 і №27 СА від 27.12.03 нежитловими приміщеннями, тобто, що відповідачі неправомірно поставили забір і ворота, про що зазначає у позові ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» за даною справою (№9/78).
Саме ці дії відповідачів, як стверджує позивач, потягли за собою розірвання договорів про надання юридичних послуг від 27.12.06 №27-12, укладеного між ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» та ТОВ “Луганськ Ойл», і від 05.01.07 №05/01, укладеного між ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» та ПП ВКФ “Гермесімпекс» (далі за текстом -договір №27-12 і договір №05/01), а також заподіяння збитків на суму 32400 грн. 00 коп. у зв'язку з розірванням договорів №№27-12 та 05/01.
Враховуючи відсутність даних вважати згадані дії відповідачів неправомірними, судовою колегією доводи позивача стосовно обставин, які зумовили розірвання за листами ТОВ “Луганськ Ойл» та ПП ВКФ “Гермесімпекс» договорів №27-12 і №05/01, залишаються поза увагою.
Крім того, судова колегія зазначає наступне.
За умовами п. 1.1 договорів №27-12 і №05-01 ТОВ “Луганськ Ойл» та ПП ВКФ “Гермесімпекс», відповідно, як замовники доручають, а ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» як виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги в обсязі і на умовах, передбачених договорами.
Згідно умов п. 2.4 договорів №27-12 і №05-01, позивач зобов'язувався надавати юридичні послуги цілодобово.
Умовами п. 6.1 договорів №27-12 і №05-01 сторони за ними визначили, що юридичні послуги позивачем здійснюються за місцем фактичного знаходження: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62, тобто за юридичною адресою першого відповідача -ВАТ “Луганське АТП 10964» і без визначення конкретного приміщення.
А як слідує з умов вищевказаних договорів суборенди - №25 СА від 25.12.03 і №27 СА від 27.12.03, позивач на правах суборенди до набрання законної сили рішеннями господарського суду Луганської області за вищевказаними справами №14/209пд і №14/210пд, тобто до 06.11.06, мав право користуватися двома нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62, а саме: будинком нежитлового приміщення під офіс, площею 150 кв.м і окремо розташованим будинком агрегатного складу, площею 216 кв. м, відповідно.
Згідно з п. 6.2 договору №27-12 сторона має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у випадку однократного невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором, письмово повідомив про це не раніше, ніж за 2 дні.
Аналогічні умови щодо дострокового розірвання договору обумовлені сторонами за умовами п. 6.3 договору №05/01.
В матеріалах справи (а.с. 23) знаходиться світлокопія листа ТОВ “Луганськ Ойл» б/н від 16.01.07, який адресований позивачу, де останній повідомляється про розірвання договору №27-12 з 19.01.07 на підставі п. 6.2 договору.
Дані про те, що позивач отримав лист ТОВ “Луганськ Ойл» про дострокове розірвання договору №27-12 саме 16.01.07 в матеріалах даної справи відсутні.
Також в матеріалах (а.с. 25) є світлокопія листа ПП ВКФ “Гермесімпекс» б/н від 12.01.07, яким позивач повідомляється про дострокове розірвання договору №05/01 з 15.01.07 на підставі п. 6.3 договору.
Дані про отримання позивачем листа ПП ВКФ “Гермесімпекс» б/н від 12.01.07 саме 12.01.07 також в матеріалах даної справи відсутні.
Не надано позивачем доказів звернень ТОВ “Луганськ Ойл» і ПП ВКФ “Гермесімпекс» з 09.01.07 до нього за наданням юридичних послуг як усних, так і письмових.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги ДП “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» необґрунтовані та безпідставні у повному обсязі.
За таких обставин, рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07 у справі №9/78 слід змінити, а саме:
-викласти пункт перший його резолютивної частини у наступній редакції: “1. У задоволенні позову відмовити повністю»;
-викласти пункт другий його резолютивної частини у наступній редакції: “2. Судові витрати за позовом покласти на позивача»;
-пункт третій його резолютивної частини виключити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду у розмірі 162 грн. 00 коп. покладаються на заявника скарги (позивача у справі) - Дочірнє підприємство “Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, ч. 7 ст. 811, 85, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ, від 14.03.07 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07 у справі №9/78 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07 по справі №9/78 змінити.
3.Пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07 у справі №9/78 викласти у наступній редакції: “1.У задоволенні позову відмовити повністю».
4.Пункт другий резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07 у справі №9/78 викласти у наступній редакції: “2. Судові витрати за позовом покласти на позивача».
5.Пункт третій резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 01.03.07 у справі №9/78 виключити.
6.Витрати по сплаті державного мита у сумі 162 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на заявника скарги (позивача у справі) - Дочірнє підприємство “Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Т.Ф. Парамонова