Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" травня 2007 р. Справа № АС-53/96-07
вх. № 5322/1-53
Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:
Головуючий суддя
суддя
суддя
за участю секретаря судового засідання
представників сторін :
позивача - не з"явився
відповідача - Бабич О.Є. за дов.
по справі за позовом ТОВ "Аль - Парі +", м. Х-в
до Харківська міська рада, м. Харків
про відміну рішення
Згідно уточнених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬ-ПАРІ+» звернулося до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом про скасування п. 41 та п. 42 рішення Харківської міської ради 11 сесії 5-го скликання від 21.02.2007р. №8/07 «Про скасування рішень Харківської міської ради» та про продовження строку оренди земельної ділянки по вул. Римарській, загальною площе 0,4957 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями загального призначення з підземним гаражем та автономно котельнею, встановлений п. 29 рішення 40-ї сесії Харківської міської ради 4 скликання від 22.02.2006р. №28/06 до 31.12.2009 р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним були надані до Харківської міської ради всі документи, необхідні для прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування, виконані вимоги норм чинного законодавства України щодо порядку розроблення та погодження документації при укладанні договору оренди землі. Також позивач вважає, що відповідач в оскаржуваному рішенні необґрунтовано посилається на порушення позивачем п.2.14 Тимчасового положення “Про порядок визначення розмірів орендної при укладенні договорів оренди землі у м. Харкові».
Представник позивача 26.04.2007 року подав письмові правові обгрунтування позовних вимог та витребувані судом документи, у судові засідання 28.04.2007 року та 08.05.2007 року не з"явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні і у письмових запереченнях, поданих через канцелярію суду, проти позову заперечує, посилаючись на правомірність прийняття Харківською міською радою рішення 11 сесії міської ради 5 скликання від 21.02.2007р. №8/07 «Про скасування рішень Харківської міської ради» в частині скасування п. 253 додатку до рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005р. №247/05 та п.29 рішення 40 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 22.02.2006р. №28/06.
Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення представника відповідачан, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «АЛЬ-ПАРІ+» не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставини, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації тощо.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Дана норма має загальний характер і її зміст конкретизується іншими нормами даного Закону та інших нормативно-правових актів України.
Так, згідно пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції міських рад відносяться питання щодо регулювання земельних відносин, у відповідності до чинного законодавства.
Дані повноваження регламентуються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами (у тому числі нормативно-правовими актами місцевого рівня).
Даними законодавчими актами визначені вимоги, які повинні дотримуватися при наданні земельних ділянок, у тому числі, для містобудівних потреб.
Згідно норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до власних повноважень міської ради належать повноваження щодо надання під забудову земельних ділянок.
Відповідно до статті 12 та перехідних положень Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (які не перебувають у державній або приватній власності).
Згідно частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», не може вважатися незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо скасування свого рішення про надання земельної ділянки, якщо така земельна ділянка була незаконно одержана.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» не конкретизується те, з яких саме підстав земельна ділянка була незаконна одержана. Під поняттям «незаконно одержана» суд розуміє наявність порушень норм чинного законодавства при наданні земельної ділянки.
Також суд враховує, що Харківська міська рада є органом, що здійснює повноваження власника земельних ділянок комунальної власності в м. Харкові і відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України їй належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Тобто, повноваження з відчуження або вирішення будь-яким іншим чином долі земельної ділянки є невід'ємним правом територіальної громади міста Харкова, інтереси якої представляє Харківська міська рада.
Власник має право самостійно приймати рішення про надання в оренду земельної ділянки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що міська рада шляхом прийняття відповідних рішень на свій розсуд може вирішувати питання щодо прийняття рішень про надання земельних ділянок, або щодо їх скасування за умов наявності порушень норм містобудівного, земельного законодавства, порушення законних прав та інтересів членів територіальної громади та Харківської міської ради як органу уповноваженого представляти інтереси територіальної громади, невиконання умов рішення про надання земельної ділянки тощо.
Суд дослідив доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо необґрунтованості посилання відповідача на порушення позивачем п.2.14 Тимчасового положення “Про порядок визначення розмірів орендної при укладенні договорів оренди землі у м. Харкові» в оскаржуваному рішенні та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав:
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб. Харківська міська рада керується та виконує вимоги як нормативно-правових актів загально державного рівня (законів, постанов Кабінету міністрів України, указів Президента України тощо), так і актів місцевого рівня (рішення міської ради тощо).
Таким чином суд вважає, що норми Тимчасового положення «Про порядок визначення розмірів орендної при укладенні договорів оренди землі у м. Харкові» є обов'язковими для виконання та дотримання їх як самою Харківською міською радою, її відповідними виконавчими органами, фізичними та юридичними особами тощо.
Оскаржуване рішення було прийняте колегіальним органом - Харківською міською радою, який складається з відповідних представників територіальної громади - депутатів.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування тощо.
Відповідно до вищезазначеної норми Тимчасового положення, розрахунок орендної плати складається до моменту прийняття рішення Харківською міською радою про надання земельної ділянки в оренду.
Необхідність дотримання цієї норми при прийнятті рішень про надання земельних ділянок обґрунтовується тим, що відповідно до Закону України “Про оренду землі» до істотних умов договору оренди відносяться визначення розміру орендної плати.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача земельної ділянки комунальної власності в оренду здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що визначення суттєвих умов договору оренди землі відноситься до компетенції саме Харківської міської ради і вони повинні визначатися на етапі прийняття рішення на пленарному засіданні Харківської міської ради про надання земельної ділянки в оренду, оскільки рішення про надання земельної ділянки в оренду приймається на підставі розробленої та погодженої відповідним чином землевпорядної документації, в якій містяться основні дані щодо визначення суттєвих умов договору оренди землі, який відповідно до рішення міської ради укладається міським головою із зацікавленою особою.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача, викладені в запереченні проти позову, згідно з якими, положення про визначення орієнтовних розмірів орендної плати до прийняття рішення міської ради ґрунтується на тому, що розмір орендної плати розраховується з урахуванням значної кількості різноманітних показників земельної ділянки (наприклад, місцерозташування, якість тощо). Після прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду Харківська міська рада фактично позбавляється права впливати на визначення розміру орендної плати.
З урахуванням цього, з метою визначення умов надання земельної ділянки, Харківська міська рада, як колегіальний орган, має приймати рішення про надання земельної ділянки в оренду при наявності належним чином погодженого (виконавчим органом та замовником) розрахунку розміру орендної плати.
З метою прийняття повного, всебічного, законного та обґрунтованого рішення Харківською міською радою і було встановлено відповідний обов'язок виконання розрахунку орендної плати на етапі підготовки відповідним виконавчим органом міської ради проекту рішення про надання земельної ділянки, а не після прийняття такого рішення.
Також суд звертає увагу на те, що позивачем не було надано до суду жодних доказів того, що розрахунок орендної плати було виконано до моменту підготовки проекту рішення про надання земельної ділянки.
Суд посилається на норму ст. 509 Цивільного кодексу України , у відповідності до якої, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Тобто при укладенні договору оренди виникають двосторонні права та обов'язки як Харківської міської ради, так і особи, зацікавленої в укладенні такого договору.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу ціна (розмір орендної плати) в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Також згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Практичне втілення цієї норми виражається у погодженні сторонами розрахунку орендної плати.
З огляду на доводи, наведені сторонами, та аналізуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що розрахунок орендної плати не може бути виконаний лише відповідним виконавчим органом міської ради, а він має бути погоджений і особою зацікавленою в укладенні договору.
Розрахунок орендної плати погоджується двома сторонами - управлінням земельних відносин та замовником, і лише після цього долучається до матеріалів, на підставі яких готується проект рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду.
Суд дослідивши доводи позивача про те, що відповідно до п. 5.5 Тимчасового положення дане Положення застосовується лише після прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 5.5. Тимчасового положення це Положення застосовується при розрахунку розміру орендної плати при укладенні договорів оренди земельних ділянок на підставі рішень міської ради про надання земельних ділянок відповідним юридичним та фізичним особам в оренду.
Пунктом 5.5 Тимчасового положення передбачено, що Положення застосовується при укладенні договорів оренди, які згідно Земельного кодексу України, укладаються на підставі рішень Харківської міської ради.
При цьому пунктом 2.14 даного Положення прямо встановлено, що розрахунок орендної плати здійснюється відповідно до цього Положення управлінням земельних відносин ГУ містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради на етапі підготовки відповідним виконавчим органом міської ради проекту рішення про надання земельної ділянки певному суб'єкту в оренду для відповідного цільового використання.
З огляду на це суд робить висновок про те, що положення п. 5.5 Тимчасового положення не протирічить п. 2.14 зазначеного Положення і розрахунок орендної плати повинен виконуватися на етапі підготовки рішення про надання земельної ділянки в оренду.
Таким чином, Господарський суд робить висновок про те, що позивачем не було виконано вимоги п.2.14 зазначеного Тимчасового положення і посилання в оскаржуваному рішенні міської ради на порушення вимог даної норми, як на підставу для скасування рішення про надання земельної ділянки позивачу в оренду, є цілком вмотивованим та законним.
Суд, дослідивши доводи позивача щодо продовження строку договору оренди земельної ділянки до 31.12.2009 р. робить наступні висновки.
Здійснення повноважень власника земель комунальної власності в місті Харкові є виключною компетенцією Харківської міської ради.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Суд робить висновок, що вирішення будь-яким чином долі земельної ділянки є невід'ємним правом територіальної громади міста Харкова, інтереси якої представляє Харківська міська рада.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що до істотних умов договору оренди землі відноситься умова щодо строку дії договору та відповідно строку оренди земельної ділянки.
Таким чином судом встановлено, що строк оренди землі встановлюється відповідно до договору оренди землі.
Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, статтями 4, 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки комунальної власності виникає відповідно до рішень сільських, селищних міських рад.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, тобто на підставі відповідного рішення сесії Харківської міської ради.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська міська рада є виборним органом, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Згідно ч. ч. 2, 6 ст. 49 Закону депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів; депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.
Частиною 1 ст. 30 зазначеного Закону передбачено, що депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Таким чином, Харківська міська рада є колегіальним органом, що складається з відповідної кількості депутатів. З огляду на це суд не може заборонити чи зобов'язати колегіальний орган розглядати на власних пленарних засіданнях та вільно вирішувати будь-які питання, віднесені законом до її компетенції
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування в Україні є принцип підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Харківська міська рада, як колегіальний орган місцевого самоврядування, наділена виключними повноваженнями із визначення та встановлення строків оренди земельних ділянок комунально власності і суд не може зобов'язати депутатів міської ради прийняти рішення про продовження строків оренди землі до визначеного позивачем строку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заявленого позову.
У відповідності до статей 87, 89 - 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що по справі відсутні документально підтверджені судові витрати, здійснені суб'єктом владних повноважень, суд покладає понесені судові витрати на позивача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 41, 42, 87,89-94, 110, 111, 123-127, 130, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.05.2007 року о 11:00.
Головуючий суддя
суддя
суддя