ун. № 759/9040/16-а
пр. № 2-а/759/225/16
17 листопада 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
при секретарі Чернишук К.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2016 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії), починаючи з 01.06.2015, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідках Генеральної прокуратури України №18-556 від 31.03.2016 та №18-557 від 31.03.2016 без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат, посилаючись на ті підстави, що відповідачем було відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ №213 пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначенні пенсії не перераховуються.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на практику Вищого адміністративного суду України.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надавши суду заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на час звернення позивача до управління із заявою про перерахунок пенсії ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність у зв'язку з чим, відсутні законодавчо визначені підстави для перерахунку пенсії.
Суд, заслухавши пояснення позивача розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що останнім місцем роботи позивача є Генеральна прокуратура України де він займав посаду начальника відділу (а.с. 15, 17).
Перебуває на обліку в Правобережному об'єднанні управління Пенсійного фонду України у м. Києві з 19.09.2001 та отримує пенсію за вислугу років до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ».
Пенсія розрахована в розмірі 90 % від суми заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування без обмеженення максимального розміру пенсії.
Позивач 27.05.2015 № 457/5985 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії), починаючи з 01.06.2015, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідках Генеральної прокуратури України №18-556 від 31.03.2016 та №18-557 від 31.03.2016 без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідач листом від 10.06.2016 № 11098/06 відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ №213 вмотивовано тим, що зазначеним Законом України з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення в частині призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 28.12.2014 за №76-VІІ, зазначалося, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, однак до затвердження КМУ вищезазначеного порядку немає законних підстав для проведення перерахунку пенсії за довідками Генеральної прокуратури України (а.с. 18).
Частина 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ) в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу зазначає, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011, зменшено до 80% відсотків розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Таким чином, з 01.10.2011 положення ч. 1 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.
Крім того, Законом №3668-VІ встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.
Відповідно до ст. 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з цим, як встановлено п. 2 роз. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VІ зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Право на виплату пенсії за минулий час було встановлено ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ. Ч. 13 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Аналіз ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ дає підстави вважати, що виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком.
Оскільки позивач звернувся до Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про перерахунок вже призначеної пенсії 27.05.2016, тобто після внесення змін до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, отже виплата має бути здійснена за 12 місяців до дня його звернення до Управління за перерахунком пенсії.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно було відмовлено у здійсненні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, згідно заяви від 27.05.2016 та довідкам Генеральної прокуратури України №18- 556 від 31.03.2016, №18-557 від 31.03.2016, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на положення ст. 162 КАСУ адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. 17 Конституції України ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст.ст. 158-164, 167 КАС України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, згідно заяви від 27.05.2016 та довідкам Генеральної прокуратури України №18- 556 від 31.03.2016 та №18-557 від 31.03.2016.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії), починаючи з 01.06.2015, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідках Генеральної прокуратури України №18-556 від 31.03.2016 та №18-557 від 31.03.2016 без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.
Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва в десятиденний строк з дня її проголошення або в порядку ч.3 ст.160 КАС України.
Суддя: