ун. № 759/19761/15-ц
пр. № 2/759/1722/16
16 листопада 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Шум Л.М.
при секретарі: Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві, Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на частину садового будинку та земельної ділянки,
Позивач ОСОБА_4 у грудні 2015 р. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_5, яка відповідно до Договору купівлі-продажу від 30.04.2004 р. була власником земельної ділянки НОМЕР_2, площею 63,60 кв.м., розташованої на території садового товариства «ім. 40-річчя Жовтня» по АДРЕСА_1 та ? частини садового будинку за вказаною адресою.
Позивач зазначає, що вказаний вище договір був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Також зазначає, що в період укладення вищевказаного договору ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2
Далі позивач зазначає, що його мати ОСОБА_5 08.09.2014 р. склала заповіт на його ім'я, відповідно до якого все своє майно заповіла йому, проте, звернувшись у червні 2015 р. до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва на спадщину за заповітом, позивач отримав відмову, оскільки у договорі купівлі-продажу від 30.04.2004 р. не зазначено частки нерухомого майна ОСОБА_5, а саме: на частину садового будинку та земельної ділянки.
Позивач просив суд визнати за ним право власності на земельної ділянки НОМЕР_2, площею 63,60 кв.м., розташованої на території садового товариства «ім. 40-річчя Жовтня» по АДРЕСА_1 та ? частину садового будинку за вказаною адресою в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_1
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с. 71).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав (а.с. 70).
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені судом належним чином (а.с. 65, 66).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та третіх осіб.
Суд, дослідивши письмові докази по справі прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 - позивача по справі, були ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с. 5).
Встановлено, що ОСОБА_5 перебувала з 01.11.2002 р. у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2 (а.с. 9).
Встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 30.04.2004 р., відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 придбали в рівних частках по ? частині у свою власність земельної ділянки НОМЕР_2, площею 594 кв.м., розташованої на території садового товариства «ім. 40-річчя Жовтня» по АДРЕСА_1 та садового будинку за вказаною адресою (а.с. 7, 8).
Таким чином, оскільки вказана вище земельна ділянка та садовий будинок придбані відповідачем ОСОБА_2 у період шлюбу з ОСОБА_5, ? частина цього майна належить останній.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 08.09.2014 р. склала заповіт, відповідно до якого, все своє майно заповіла сина ОСОБА_1, позивачу по справі (а.с. 6).
Встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 49 зворот).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 у червні 2015 р. звернувся до приватного нотаріуса Войстрік О.В. з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері, проте, постановою приватного нотаріуса від 27.06.2015 р. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 10).
Згідно ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 1161 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, оскільки єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_1, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши зібрані докази по справі та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, який відповідно до ст. 60 ЦПК України доведений в судовому засіданні, а тому підлягає задоволенню.
На підставі ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 321, 1161 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 179, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві, Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на частину садового будинку та земельної ділянки - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 на ? частину садового будинку НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 на ? частину земельної ділянки розміром 594 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до Святошинського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: