печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46729/15-ц
Категорія 26
05 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Козак О.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», третя особа ОСОБА_3 про припинення договору поруки,
У грудні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Приват Банк», третя особа ОСОБА_3 про припинення договору поруки. Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 квітня 2008 року між сторонами укладено договір поруки № КЗН1АА00000143 до кредитного-заставного договору № КЗН1АА00000143 від 21.04.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та третьою особою ОСОБА_3 зі строком виконання кредитного договору до 20 квітня 2011 року, відповідно до якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором - ПАТ КБ «Приват Банк» за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник - ОСОБА_3 в повному обсязі таких зобов'язань. Згідно з п. 16 договору поруки за цим договором забезпечуються вимоги щодо сплати боржником кожного і всіх його зобов'язань за кредитно-заставним договором у такому розмірі, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитно-заставному договорі від 21 квітня 2008 року, тобто у тому значенні, як це було визначено за спільною згодою сторін договору поруки у п.п. 1. 2, 16. У жовтні 2015 року позивач отримала від відповідача повідомлення про те, що на даний час третя особа у порушення законодавства та умов договору не погасив заборгованість по кредитно-заставному договору та відсоткам за його використання, у зв'язку з чим банк вимагає від позивача як поручителя погасити прострочену заборгованість, яка складає 110 677,73 грн., у тому числі: 14 059,72 грн. - заборгованість за кредитом, 10 232,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 86 385, 18 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором.
Процентна ставка за користування кредитом відповідно до п. 17. 1.6 кредитно-заставного договору становила 21,84 % річних, а відповідно до повідомлення та наданого розрахунку вбачається, що з 1 лютого 2009 року процентна ставка за користування кредитом змінилась, і з цього часу вона становить 26, 4% річних. Про вчинення вказаних змін істотних умов кредитно-заставного договору позивача не було повідомлено і згоду на зміну істотних умов кредитно-заставного договору позивач як поручитель не надавала. З урахуванням наведеного, збільшено обсяг відповідальності позивача як поручителя, третьої особи ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивач, вважаючи договір поруки припиненим, просила суд припинити вказані правовідношення поруки.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Зазначила, що і позивач як поручитель, і третя особа належним чином були повідомлені про зміну відсоткової ставки. Тому, підстав для задоволення позовних вимог немає. Згодом до судового засідання представник відповідача не з'явилася. Тому, суд розглянув справу у її відсутність.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 21 квітня 2008 року між відповідачем ПАТ КБ «Приват Банк» та третьою особою ОСОБА_3 укладено кредитного-заставний договір № КЗН1АА00000143 від 21.04.2008 року, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору (а.с. 14-16).
Зокрема, відповідно до п. 17 банк надає кредит розмірі 58 702,38 грн., який надається з метою придбання автомобіля, оплати страхових платежів, оплати коштів за реєстрації предмету застави в державному реєстрі, оплати винагороди за надання фінансового інструменту, зі строком виконання кредитного договору до 20 квітня 2011 року та зі сплатою відсотків у розмірі 21,84% річних.
Відповідно до п. 15.2 кредитно-заставного договору договір може бути змінений за згодою сторін, а також у випадку, встановленому у ньому.
Згідно з п. 6.3.1 вказаного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів та України, а саме зміні курсу долара США до гривні більше, ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (за статисткою НБУ). При цьому, банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
У виконання вказаного кредитного-заставного договору між сторонами ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 21 квітня 2008 року укладено договір поруки № КЗН1АА00000143, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язувалася відповідати перед кредитором - ПАТ КБ «Приват Банк» за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник - ОСОБА_3 в повному обсязі таких зобов'язань (а.с. 13).
Відповідно до п. 13 договору поруки зміни і доповнення за цим договором вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді шляхом укладення відповідно додаткової угоди.
У жовтні 2015 року позивач отримала від відповідача повідомлення про те, що третя особа ОСОБА_3 у порушення законодавства та умов договору не погасив заборгованість по кредитно-заставному договору та відсоткам за його використання, що має відображення у розрахунку заборгованості за даним кредитно-заставним договором (а.с. 19). При цьому, відповідач вимагає від позивача (поручителя) погасити прострочену заборгованість, яка складає 110 677,73 грн., у тому числі: 14 059,72 грн. - заборгованість за кредитом, 10 232,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 86 385,18 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором.
З наданого розрахунку заборгованості за вказаним кредитно-заставним договором станом на 21 серпня 2015 року, вбачається, що з 21 квітня 2008 року по 29 січня 2009 року включно процентна ставка за користування кредитом становила 21,84 % річних (а.с. 17-18), що було погоджено банком та позичальником ОСОБА_3 в умовах кредитно-заставного договору (п.п. 17.1.6. цього договору).
Проте, з 1 лютого 2009 року процентна ставка за користування кредитом змінена, і з цього часу вона становить 26,4% річних (а.с. 17-18).
Отже, банком самостійно збільшено обсяг відповідальності, у тому числі поручителя.
Згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Відповідно до правової позиції Верховного Суд України від 25 вересня 2013 року у справі № 6-97цс13 за змістом частини першої статті 559 Цивільного кодексу України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, здійснені без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком і тягне припинення поруки.
Згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має бути очевидною і наданою в спосіб, передбачений договором поруки. Надання згоди учасником товариства з обмеженою відповідальністю, який є одночасно поручителем, на збільшення процентної ставки за наданим товариству кредитом без дотримання зазначених вище вимог не свідчить про надання ним згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності як поручителя і тягне за собою припинення поруки (правова позиція Верховного Суд України від 05 червня 2013 року у справі 6-43цс13).
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про визнання договору поруки припиненим, оскільки з 1 лютого 2009 року процентна ставка за користування кредитом збільшена, у зв'язку з чим збільшився обсяг відповідальності поручителя, додаткової угоди між сторонами про внесення змін до договору поруки не укладено та відповідачем не доведено факту проінформованості боржника та поручителя про зміну відсоткової ставки відповідно до п. 6.3.1 кредитно-заставного договору і не надано жодних доказів цього.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір позивачу підлягає відшкодуванню відповідачем.
Керуючись ст. 559 ЦК України, ст. 10, 57, 60, 209, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», третя особа ОСОБА_3 про припинення договору поруки - задовольнити.
Визнати договір поруки № КЗН1АА00000143 від 21.04.2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2 - припиненим.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його рішення.
Суддя О.В.Батрин