Постанова від 18.11.2016 по справі 757/27970/16-а

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27970/16-а

Категорія

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року cуддя Печерського районного суду Цокол Л.І. розглянувши в скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними та протиправними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку розміру пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2016 року відкрито скорочене провадження за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із вимогами до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Києві із вимогами про визнання неправомірними дії Центрального об'єднананого управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу у перерахунку розміру пенсії; зобов'язання Центральне об'єднанане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести позивачу перерахунок пенсії у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 88% від середнього заробітку, на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-660зп від 28.04.2016, де заробітна плата з 01.12.2015 р. складає 20740,99 грн. (двадцять тисяч сімсот сорок грн. 99 коп.), та здійснити відповідні виплати з 01 січня 2016 року; повернути з Державного бюджету України сплачений позивачем судовий збір. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

З листопада 2010 року Управлінням пенсійного фонду України в місті Хмельницькому ОСОБА_1, призначено та нараховано пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ. Починаючи з січня 2011 року позивач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва та отримував пенсію призначену на підставі ст. 50-1 того ж Закону в розмірі 88% середнього заробітку. На теперішній час позивач перебуває на обліку, як отримувач вищезазначеної пенсії, в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

29 квітня 2016 року позивачем подано до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про перерахунок пенсії з доданням довідки Генеральної прокуратури України №18-660зп від 28.04.2016 про розмір його заробітної плати з 01.12.2015 за посадою старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури, яку він обіймав на час звільнення з органів прокуратури. Зазначений розмір заробітної плати становить 20740,99 грн. (двадцять тисяч сімсот сорок грн. 99 коп.) для перерахунку пенсії в розмірі 88% розміру заробітної плати згідно вказаної довідки. Проте, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві 05.05.2016 року за вих. №2655/03 відмовило позивачу у задоволенні заяви від 29.04.2016 року про перерахунок пенсії, з посиланням на пункт 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015, яким скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що являється порушенням моїх законних прав на пенсійне забезпечення. Позивач просить врахувати наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 50-1 Закону Україні! «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХН (далі - Закон) (із змінами і доповненнями в редакції яка діяла до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-УІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (пункт 3) затверджено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців.

Таким чином, у відповідності до даної постанови КМУ від 09.12.2015 №1013, у мене з'явилось право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2016 року.

У зв'язку з цим, та на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-660зп від 28.04.2016 про заробітну плату для обчислення пенсії працівникам органів прокуратури, я звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 29.04.2016 щодо проведення перерахунку пенсії по заробітній платі відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05,1 1.1991 року №1789-ХИ (далі - Закон) (із змінами і доповненнями в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-УІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько- слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

На підставі ч. 18 ст. 50-1 Закону положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково- навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-УІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" частину першу статті 50-1 вказаного Закону замінено двома частинами, згідно частини другої даної статті в новій редакції пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Цією ж статтею передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

У відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 встановлено 80-відсотковий розмір пенсії, яка призначається після 08 липня 2011, що не є підставою зменшення 88 - відсоткового розміру раніше призначеної мені згідно Закону пенсії.

Відтак, фактично в Управлінні відсутні повноваження у "перепризначенні" мені пенсії на підставі норм законодавства, які набрали чинності після призначення пенсії, тобто, всупереч ч.І ст. 58 Конституції України, яка унеможливлює застосування Закону зі зворотною силою у часі.

Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, згідно п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-УІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, новий порядок виплати пенсій, встановлений Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-УІ не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції діючій до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-УІ), оскільки редакція цього закону, яка діє на теперішній час, звужує мої конституційні права в частині розміру пенсії.

Згідно з ч. 12 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Відтак, перерахунок пенсії повинен проводитися на підставі документів пенсійної справи та документів, додатково поданих пенсіонером, в даному випадку довідки Генеральної прокуратури України №18-660зп від 28.04.2016.

Таким чином, управління зобов'язане було прийняти заяву позивача від 29.04.2016 року та перерахувати йому пенсію згідно з довідкою Генеральної прокуратури №18-660 зп від 28.04.2016, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 88% від середнього заробітку, та здійснити йому відповідні виплати зазначених коштів.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

У розумінні статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.

Згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).

У відповідності до ст. З Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права І свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач вважає посилання Управління на пункт 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015, яким скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» - не є обгрунтованими, з огляду на наступне.

Пунктом 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213- VIII від 02.03.2015р., визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пунктом 3 затверджено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, відтак у мене з'явилось право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2016 року.

Крім того, прийнятий новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-?ІП від 14.10,2014, а саме пункт 15 статті 86 даного закону, в якому зазначено про те, що «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень», не може будь- яким чином стосуватися моєї пенсійної виплати з тих підстав, що пенсію мені було призначено до прийняття останніх змін до спеціальних законів та змін до пенсійного законодавства. А відтак, керуючись нормами Конституції України, саме статею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією прав на соціальний захист на неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 р. №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 р. №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Тобто, розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Аналогічна правова позиція зі спірного питання викладена Верховним судом України у постанові від 10.12.2013 року у справі №21-348а13 та у постанові від 17.12.2013 року у справі № 21-445а13.

До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»).

Тому, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України - не допускається.

Крім того, відповідно до ст.ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Таким чином, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно було застосувати саме норми Закону, які обмежень максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не встановлюють.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів України над підзаконними актами Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно було застосувати положення ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, відповідно до якої розмір пенсії повинен становити 88% від суми місячного заробітку.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України теж визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві отримавши адміністративний позов ОСОБА_1 подало свої письмові заперечення, згідно яких вбачається , що відповідач не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 з наступних підстав:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію, яка призначена за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789 у розмірі 88 відсотків місячної заробітної плати з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", яка була чинна до 01.01.2015 року, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем , в якому настали обставини, що тягнуть зо собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набував права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадився з урахуванням фактично отримуваних працівникам виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-УІІ від 28.12.2014 року) з 01.01.2015 року внесені зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" 1789-ХІІ, частина вісімнадцята викладена в такій редакції - "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Також слід зазначити, що відповідно до частини першої пункту третього розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Прб прокуратуру" від 14.10.2014 року (далі - Закон 1697-УІІ) в зв'язку з набранням чинності цим Законом, визнаний таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" 1789-ХІІ, крім частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, які не стосуються питань перерахунку пенсій.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тому є безпідставним посилання позивача у позові на ч.12, 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ про здійснення перерахунку пенсії, оскільки вказані норми втратили чинність.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій та статус судців", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У зв'язку з викладеним з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Також звертаємо увагу суду, що правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року стосується спірних відносин по застосуванню норми Закону 1789-ХІІ, що визначає розмір пенсії у відсотках. У вказаній постанові зазначено - "Разом с тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Закону №3668-УІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті)"

В справі, що розглядається, спірними відносинами є само право на перерахунок пенсії прокурора відповідно до частини 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, яка змінена відповідно до Закону №76-УІІ від 28.12.2014 року.

Також слід зазначити, що положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-УІІ від 28.12.2014 року, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213 не визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Згідно статтею 9 КАС України, у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Вирішення питання щодо не відповідності закону Конституції України належить до компетенції Конституційного Суду України, тому у відповідача немає правових підстав не застосовувати норму закону, яка є чинною та такою, що не визнана неконституційною.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 розділу І Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-УІ зазначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково- технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів". Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п.15 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. М 213-УІІІ, ч.15 ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» викладено в такій редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тому підстав для здійснення перерахунку та виплати гр. ОСОБА_1 пенсії по ЗУ «Про прокуратуру» без обмеження її максимального розміру немає. Враховуючи вищезазначені обставини Управління діяло згідно норм чинного законодавства і просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

13 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про уточнення формулювання вимог адміністративного позову та просив зобов'язати Центральне об'єднанане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести позивачу перерахунок пенсії у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсія, виходячи з розрахунку 88% від середнього заробітку, на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-660зп від 28.04.2016, де заробітна плата з 01.12.2015 р. складає 20740,99 грн. (двадцять тисяч сімсот сорок грн. 99 коп.) без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з 01 січня 2016 року.В іншій частині позов розглянути в редакції викладених позовних вимог.

07 листопада 2016 року Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Києві подало письмові заперечення аналогічні раніше поданим.

Вирішуючи адміністративний позов слід виходити з наступного. Статтями 22, 92 ч. 1 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на внесені зміни до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», щодо призначення пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати є необґрунтованими тому, що він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був перерахувати ОСОБА_1 пенсію, згідно довідки Генеральної прокуратури України №18-660 зп від 28.04.2016р., відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції , що діяла на час призначення пенсії без обмеження її максимального розміру.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, судові витрати - відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 5, 6,17, 71, 159-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити. визнати неправомірними дії Центрального об'єднананого управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії;

зобов'язати Центральне об'єднанане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсія, виходячи з розрахунку 88% від середнього заробітку, на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-660зп від 28.04.2016, де заробітна плата з 01.12.2015 р. складає 20740,99 грн. (двадцять тисяч сімсот сорок грн. 99 коп.) без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з 01 січня 2016 року.

відшкодувати ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 580 грн. за рахунок Державного бюджету України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Цокол Л.І.

Попередній документ
62845383
Наступний документ
62845385
Інформація про рішення:
№ рішення: 62845384
№ справи: 757/27970/16-а
Дата рішення: 18.11.2016
Дата публікації: 23.11.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)