Справа № 755/8393/16-ц
"09" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
за участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, як законного представника малолітньої ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання втратившою право користування житлом та зняття з реєстраційного обліку у зв'язку з вибуттям на інше постійне місце проживання,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_6. Він є власником особового рахунку житлової площі вказаної квартири, постійно сплачує рахунки за житлово-комунальні послуги, проводить та здійснює за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримує в порядку квартиру. Вказана квартира була отримана на підставі ордеру від 24.04.1973 року на сім'ю, яка складалася з нього (позивача), його дружини ОСОБА_4, їх сина ОСОБА_5 На даний час в спірній квартирі зареєстровано 4 особи: він (позивач), онук ОСОБА_6, невістка ОСОБА_7 та донька відповідачки ОСОБА_3. Фактично в спірній квартирі проживають та користуються нею три особи (за виключенням доньки відповідачки). За спірною адресою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка донькою його (позивача) сина - ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року), ніколи не проживала і не користувалася цим житлом, вона проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Він (позивач) є інвалідом 1 групи, потребує постійного стороннього догляду та піклування, у нього скрутне матеріальне становище, багато коштів витрачає на медичні обстеження, ліки, несе всі необхідні витрати по утриманню житла, в тому числі і за ОСОБА_3, яка фактично не проживала і не проживає в квартирі. Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, має можливість забезпечити належні умови проживання своєї доньки ОСОБА_3 за місцем свого фактичного проживання. Відповідач з ним (позивачем) не спілкується, на будь-які контакти не намагається йти, на дитину отримує пенсію по втраті годувальника, добровільно зняти дитину ОСОБА_3 з реєстраційного обліку по спірній квартирі відмовляється. У зв'язку з цим звернувся до суду з даним позовом, який обгрунтував статтею 71 ЖК України. В подальшому сторона позивача надала заяву про зміну підстав позовних вимог та просили суд на підставі ст.ст.71, 72, 107 ЖК України визнати ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_2, такою, що втратила право користування житлом за спірною адресою та зняти її з реєстраційного обліку у зв'язку з вибуттям на постійне місце проживання до матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, враховуючи обгрунтування, викладені в позовній заяві, та надані в якості доказів документи. Позивач зазначив, що в спірній квартирі проживає він та його онук ОСОБА_6. Відповідач ОСОБА_2 пішла від його сина ОСОБА_8 ще до смерті останнього, їх дитина ОСОБА_3 в спірній квартирі ніколи не проживала. Не заперечував, що ОСОБА_3 є його онукою, їй 10 років. Звернувся до суду з цим позовом, оскільки вважає, що у онуки ОСОБА_3 є житло (у її матері), а у онука ОСОБА_6 житла не має, і тому саме онуку має залишитися спірна квартира. Не заперечував, що після смерті сина просив невістку - відповідачку ОСОБА_2 покинути спірну квартиру, замки в квартирі міняв неодноразово. Зазначив, що квартиранти в спірній квартирі не проживають. Оплати за спірну квартиру проводить тільки він за всіх зареєстрованих осіб. Представник позивача просив врахувати, що дитина ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживала ніколи, її мати за 10 років нікуди не зверталася щодо усунення перешкод в користуванні житлом, у разі якщо такі перешкоди були. Судове рішення, яке було прийняте в 2008 році, було не на користь позивача, у зв'язку з відсутністю доказів на той час і враховуватися в даній справі воно не може.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову. Пояснила, що із спірної квартири вона з дитиною виїхали в 2007 році після смерті чоловіка (сина позивача) на вимогу позивача покинути квартиру. Після їх виїзду відразу позивачем були змінені замки у вхідних дверях спірної квартири. З того часу доступу до квартири не має, всі ці роки позивач не спілкується з своєю онукою ОСОБА_3. Вона з дитиною ці роки проживала в орендованих квартирах, а останній час в квартирі своєї матері по АДРЕСА_7. Зазначила, що дитина - дочка ОСОБА_9 має реєстрацію в спірній квартирі, де жив її батько, потрапити до квартири дитина не має можливості. Крім цього, просила врахувати, що з розповідей сусідів відомо, що в спірній квартирі позивач не проживає, там живуть квартиранти, однак доказів цього вона не має. Акти про непроживання дитини в спірній квартирі вважає неналежним доказом, їх не потрібно враховувати.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, від них надійшов лист з проханням розглядати справу у відсутності їх представника, та з зазначенням, що вони проти позовних вимог заперечують, просять прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства, виходячи з інтересів дитини.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в суді та не підлягають задоволенню.
В суді встановлено, що квартира АДРЕСА_3 згідно ордеру, виданого 24.04.1973 року, була надана ОСОБА_1 (позивачу) та членам його сім'ї - дружині ОСОБА_4 та сину ОСОБА_5.
Встановлено, що дружина та син позивача померли. За життя сина позивача - ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року), за місцем реєстрації останнього - АДРЕСА_4 були зареєстровані його діти - син від першого шлюбу ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3) та дочка від другого шлюбу - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4). Крім позивача та вказаних дітей сина позивача, які є онуками позивача, в спірній квартирі з 2008 року зареєстрована невістка ОСОБА_7. Дані обставини підтверджені довідкою Ф-3, виданою 10.02.2016 року.
Як зазначалося вище, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована в спірній квартирі 05.10.2006 року за місцем проживання та реєстрації свого батька - ОСОБА_5, який помер після народження дочки через п'ять місяців. На даний час дитині ОСОБА_3 виповнилося 10 років, дитина має лише одного законного представника - свою матір ОСОБА_2. Самостійно проживати, утримувати себе, доглядати за собою ОСОБА_3 у своєму 10-тирічному віці не має можливості, що в свою чергу свідчить про те, що вона не може проживати на даний час в спірній квартирі за місцем своєї реєстрації.
Мати дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 з 2011 року зареєстрована в АДРЕСА_8. Дана квартира перебуває у приватній власності її матері, про що свідчить довідка Ф-3 від 17.08.2016 року. Тобто, ОСОБА_2 має реєстрацію в житловому приміщенні, до якого вона відношення не має, користування даним житлом відбувається за згодою власника і саме власник має право вирішувати питання щодо користування, реєстрації осіб у належному йому житлі. Враховуючи зазначене, є неможливим визначити місце реєстрації матері дитини та місце проживання за вказаною адресою самої дитини, як постійне незмінне місце проживання останньої.
Позивач посилається в обгрунтування своїх позовних вимог одночасно на ст.ст.71, 72 та ст.107 ЖК України.
Відповідно до ст.ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжено. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
В суді не оспорювався факт не проживання дитини ОСОБА_3 в спірній квартирі з 2007 року та факт її проживання всі ці роки з її матір'ю ОСОБА_2 за різними адресами, а з 2011 року - в квартирі АДРЕСА_5.
В суді є встановленим та підтвердженим і те, що позивач вже звертався до суду з позовом про визнання дитини ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірною квартирою на підставі ст.107 ЖК України і відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27.02.2008 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18.04.2008 року, позивачу було відмовлено в задоволенні його позовних вимог, у зв'язку з відсутністю доказів та у зв'язку з тим, що дитина ОСОБА_3, враховуючи її вік, не може проживати в спірній квартирі без матері ОСОБА_2
На даний час дитина ОСОБА_3 має вік - 10 років, і як зазначалося вище не може самостійно проживати в спірній квартирі, а її мати та позивач перебувають у неприязних стосунках, що унеможливлює проживання з дитиною її матері в спірній квартирі. Судом враховується і те, що відразу після прийняття судом рішення по аналогічному позову в 2008 році, в спірній квартирі зареєструвалася невістка позивача ОСОБА_7
Пояснення позивача з приводу того, що із-за реєстрації дитини ОСОБА_3 він вимушений оплачувати за житло і за неї, при тому, що не має великих доходів, має скрутне матеріальне становище, суд не може прийняти як доказ до позовних вимог. Крім цього, судом враховуються пояснення позивача, надані ним в суді, з приводу того, що лише він здійснює всі і за всіх оплати по квартирі, при тому, що в спірній квартирі, окрім неповнолітньої онуки ОСОБА_3, зареєстровані ще дві повнолітні особи - онук ОСОБА_6 та невістка ОСОБА_7, які мають нести також витрати по оплаті за квартиру.
Суд звертає увагу і на те, що особа, яку позивач просить визнати втратившою право користування спірною квартирою, є неповнолітня дитина - ОСОБА_3, якій на даний час є 10 років, і яка самостійно не могла вибувати із спірного житла (на час вибуття мала вік - п'ять місяців), і яка і на даний час не має можливості самостійно проживати в спірній квартирі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дитина ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі з поважних причин, якими є: вік дитини, неприязні стосунки матері дитини (законного представника) з позивачем, залишення спірної квартири на вимогу позивача, заміна позивачем замків на вхідних дверях квартири. Судом звертається увага і на те, що позивач, маючи двох онуків, які зареєстровані в спірній квартирі, як пояснив в суді, хоче визнати онуку ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірною квартирою, у зв'язку з тим, що бажає що б вся квартира залишилася онуку ОСОБА_6.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.71, 72, 107 ЖК України, ст.ст.60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, як законного представника малолітньої ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання втратившою право користування житлом та зняття з реєстраційного обліку у зв'язку з вибуттям на інше постійне місце проживання - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: