Справа № 755/8173/16-ц
"16" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що восени 2004 року вона познайомилася з ОСОБА_2, а з 2008 року стали проживати з ним однією сім'єю. Вони жили за адресою - АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, який складався з її зарплати та його підробітку. Вони турбувалися та доглядали один про одного. Разом займалися побутом сім'ї, проводили час, відпочивали. За час сумісного проживання вони придбали мобільний телефон «Соні-Еріксон К1011», вартістю 650,00 грн., спортивні тренажери «Шведська стінка», вартістю 1 500,00 грн., аудіо магнітофон вартістю 500,00 грн., ноутбук «Асер», вартістю 2 700,00 грн., фотоапарат «Самсунг» вартістю 1 200,00 грн., аудіо магнітофон вартістю 500,00 грн., та інші побутові речі, які знаходяться по їх місцю проживання. Разом з ними проживала і її донька - ОСОБА_3, яка тоді навчалася в школі, по місцю проживання, і обслуговувалася в медичній установі по місцю проживання. Вона оплачувала комунальні послуги. В 2008 році ОСОБА_2 зламав ногу, і вона (позивач) доглядала його в лікарні, потім вдома. Він і хворий старався в усьому їй допомагати. В інтересах сім'ї вона отримувала кредит в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». В 2014 році вона отримала тяжку травму - внутрішньосуставний перелом лівої гомілкової кістки з суміщенням, і її чоловік доглядав її в лікарні, приносив одяг, білизну, продукти харчування, ліки, відвідував її з донькою, та забирав її звідти. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 під час спортивної пробіжки помер від серцевого нападу. Вона (позивач) повністю займалася і несла витрати по його похованню, організувала та сплатила поминальний обід. Після його смерті вона звернулася до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус їй повідомила, що їй необхідно звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. У зв'язку з чим просила суд визнати її спадкоємцем четвертої черги, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж п'ять років, та визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. В судовому засіданні позивач та її представник підтримали обставини викладені в позовній заяві, позовні вимоги, просили їх задовольнити. Позивач додатково зазначила, що вони з ОСОБА_5 мали намір юридично оформити їх відносили, але не встигли. Всі її та його родичі сприймали їх як подружжя. Зауважила, що з рідних померлого є лише його тітка ОСОБА_6, яка відмовилася від прийняття спадщини на її користь.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надіслав пояснення по справі, в якій просив розглядати справу за його відсутності, та відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання представник третьої особи не з'явилася, надіслав письмові пояснення, та просив слухати справу за його відсутності.
В судових засіданнях були допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5. Похованням ОСОБА_5 займалася ОСОБА_1
Після смерті ОСОБА_5 до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 Крім ОСОБА_1 заяв про прийняття спадщини ніхто не звертався. Тітка померлого - ОСОБА_6 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1
ОСОБА_1 до звернулася до суду зданим позовом з тих підстав, що вона та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2008 року.
З наданих до матеріалів справи документів (в тому числі і фотознімків) судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 року проживає в АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_5 Разом з нею та ОСОБА_5 проживала і її донька - ОСОБА_3 В судових засіданнях були допитані свідки позивача: свідок ОСОБА_7 є сусідкою з квартири № 34; свідок ОСОБА_16 є хрещеною ОСОБА_5; свідок ОСОБА_9 є сусідом з квартири № 28; свідок ОСОБА_11 подруга позивача; свідок ОСОБА_10 лікувалася разом з позивачем в лікарні; свідок ОСОБА_12 співробітник позивача; свідок ОСОБА_13 сусідка з квартири № 107; свідок ОСОБА_14 займався разом з ОСОБА_5 моржуванням; свідок ОСОБА_15 голова клубу «Нептун», де займався ОСОБА_5 Всі свідки зазначали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 приблизно з 2008 року проживали разом однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_2, мали спільний бюджет, вели спільно господарство, дбали один про одного як подружжя.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до спадкового майна належить квартира АДРЕСА_2.
З копії спадкової справи було встановлено, що крім ОСОБА_1 інших спадкоємців немає. Інші спадкоємці - тітка померлого - ОСОБА_6 відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1, про що подала свою заяву до нотаріальної контори.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Відповідно до ст. 1258 Ц України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Суд, вивчивши матеріали справи, та проаналізувавши надані позивачем докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1258, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 спадкоємицею четвертої черги, як особу, яка проживала однією сім'єю не менше ніж п'ять років з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: