ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6886/16
провадження № 2-а/753/595/16
"11" листопада 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ЛЕОНТЮК Л.К.,
за участю секретаря - ГОЛОДЕНКО К.В.
сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача САВЧЕНКО В.М.
представника відповідача НОВИЦЬКОЇ А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку адміністративного судочинства адміністративний позов ОСОБА_2 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В МІСТІ КИЄВІ про усунення дискримінації та диспропорції у пенсійному забезпеченні залежно від терміну звільнення з військової служби до яких призвели протиправні рішення, дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю суб'єкта владних повноважень і стягнення недоотриманих пенсійних виплат
Позивач ОСОБА_3 07.04. 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про усунення дискримінації та диспропорції у пенсійному забезпеченні залежно від терміну звільнення з військової служби до яких призвели протиправні рішення, дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю суб'єкта владних повноважень і стягнення недоотриманих пенсійних виплат .
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що він є - капітан 1 рангу запасу, перед звільненням у запас проходив військову службу на посаді заступника начальника науково-дослідного відділу Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 9 жовтня ь2001року № 569 він був звільнений з військової служби у запас за пунктом 65, підпункт „в (за станом здоров'я) «Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу»(затверджено Указом Президента України від 13 травня 1993року № 174/93).
За наказом начальника Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України (по стройовій частині) від 26 жовтня 2001року № 227 він був виключений із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до Харківського районного військового комісаріату (РВК) міста Києва.
У відповідності із вимогами Закону України від 9 квітня 1992року № 2262-ХІІ„Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" з 27 жовтня 2001 року йому була призначена та нарахована довічна пенсія за вислугу 30 років - 80% відповідних сум грошового забезпечення
(посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за - вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення).
Вимоги преамбули Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262- ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " передбачають: ,,Держава гарантує ... перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення,...".
У відповідності з вимогами:
- протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 3 «Про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби» шляхом збільшення розмірів їх преміювання;
- наказу Міністерства оборони України від 27 січня 2016 року № 44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році»,який був виданий Міністром оборони України в межах його повноважень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007року № 1294„Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (зі змінами)та відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016року № З (як зазначено в преамбулі цього наказу);
- наказу Міністерства оборони України від 08 лютого 2016 року № 60 „Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016№ 44” - з 1 січня 2016 року для відповідної категорії військовослужбовців(до якої належить і він ) встановлене щомісячне грошове забезпечення із розрахунку:
-щомісячна премія - у розмірі 380 відсотків посадового окладу;
- щомісячна додаткова грошова винагорода - у розмірі 60 відсотків місячного грошового
забезпечення на місяць.
Тобто, з 1 січня 2016 року, у відповідності з вимогами протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016року № 3, наказу Міністерства оборони України від 27 січня 2016року № 44 (який був-виданий Міністром оборони України в межах його повноважень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7.11.2007 р. № 1294та відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016р.№ 3 - про що зазначено в преамбулі цього наказу) та наказу Міністерства оборони України від 08 лютого 2016 року № 60 відбулося фактичне збільшення щомісячного грошового забезпеченнядля відповідної категорії військовослужбовців з урахуванням щомісячної премії у розмірі 380% посадового окладу та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% місячного грошового забезпечення на місяць. І, як наслідок, настали законні та обгрунтовані обставини для обов'язкового призначення, перерахунку та виплати пенсії у зв'язку із фактичним збільшенням щомісячного грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
У відповідності з вимогами чинного законодавства України та у зв'язку із фактичним збільшенням рівня грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, ГУ ПФУ в м. Києві зобов'язане здійснити обов'язкові призначення, перерахунок та виплату пенсії особам, звільненим із військової служби.
21 лютого 2016року у відповідності з вимогами постанови Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007року № 3-1 „Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402) він надіслав до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Аніканова В.Є письмову заяву про призначення, перерахунок і виплату пенсії.
На його адресу 19 березня 2016року надійшов лист-відповідь від 16 березня 2016року № 4984/03/0-426,який підписала Заступник начальника Головного управління Пенсійного фонд?України в місті Києві Глущенко Світлана Аркадіївна (виконавець - Нікітін 4534780).
Разом з тим, вимушений зазначити, що заява про призначення, перерахунок і виплату пенсії розглянута не повноважною особою ГУ ПФУ в м. Києві та із суттєвим порушенням строків, передбачених вимогами ст. 49 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, бо цю заяву зобов'язаний був розглянути у 10-денний строк з дня її надходження саме начальник ГУ ПФУ в м. Києві (включно до 3 березня 2016 року, але відповідь на його заяву підписала тільки 16 березня 2016 року Заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві С.А. Глущенко.
Отже, обов'язок щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій покладено саме на Головні управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, а в конкретному випадку щодо нього - на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Тому, відповідь від 16 березня 2016року № 4984/03/0-426,яку підписала та надіслала йому не повноважна посадова особа - заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві С.А. Глущенко - є протиправним, необгрунтованим та немотивованим рішенням .
Таке необгрунтоване та немотивоване рішення та дії відповідача він вважає протиправними, бо його заява по суті повноважною особою ГУ ПФУ в м. Києві не розглянута, лист-відписка на його заяву датована 16 березня 2016 року, що є порушенням строків, передбачених вимогами ст. 49 Закону України від 9.04.1992 р. № 2262-ХІІ, а відповідь надана не повноважною особою ГУ ПФУ в м. Києві.
Але, в порушення вимог ст. 49, ч. 1, 2 ст. 63 Закону України від 9.04.1992 р. № 2262-ХІІта в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45,раніше призначена пенсія особі, що звільнена із військової служби, у зв'язку із фактичним збільшенням рівня грошового забезпечення та зі зміною (збільшенням) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, до складу яких входять щомісячна додаткова грошова винагорода та щомісячна премія - призначена та перерахована - не були.
А тому, просить, визнати рішення та дії суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови призначення, перерахунку пенсії та її виплати з 1 січня 2016року з урахуванням щомісячної премії у розмірі 380 відсотків посадового окладу та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві » здійснити призначення, перерахунок пенсії та її виплату з 1 січня 2016року із розрахунку:
- щомісячна премія - у розмірі 380 відсотків посадового окладу;
- щомісячна додаткова грошова винагорода - у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць (не змінюючи і не скасовуючи при цьому решту видів грошового забезпечення, що містить «Довідка про розмір грошового забезпечення відповідно ПКМУ 1294 від 07.11.07 для нарахування (перерахунку) пенсії»від 19 липня 2012року № 132543станом на 1 квітня 2011 року, яку Військовий комісар Київського міського військового комісаріату 19 липня 2012року за вихідним № 5630(згідно листа від 25 липня 2012року за вихідним № 5771на його адресу) надав до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві) та із урахуванням суми наступних видів грошового забезпечення:
1. Посадовий оклад - 1542,00 - Встановлений раніше на підставі довідки КМВКвід 19.07.2012 № 132543;
2. Оклад за військовим званням - 135,00 - Встановлений раніше на підставі довідки КМВКвід 19.07.2012 № 132543;
3.Надбавка за вислугу років згідно постанови КМУ від 7.11.2007 р. № 1294 у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням (40% (п.1 + п.2)) -40% х 1677,00 = 670,80 - Встановлений раніше на підставі довідки КМВКвід 19.07.2012 № 132543;
4.Щомісячна надбавка за виконання особливо важливих завдань згідно постанови КМУ від 7.11.2007 р. № 1294 у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (50% (п.1 + п.2 + п.З))- 50% * 2347,80 = 1173,90- Встановлений раніше на підставі довідки КМВКвід 19.07.2012 № 132543;
5. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень згідно постанови КМУ від 7.11.2007 р. № 1294 у розмірі 15% посадового окладу та у відповідності з порядком, визначеним постановою КМУ від 15.06.1994 р. №414 (15% п.1)- 15% х 1542,00 = 231,30 - Встановлений раніше на підставі довідки КМВКвід 19.07.2012 № 132543;
6. Щомісячна премія у розмірі 380% посадового окладу (380% п.1) - 380% х 1542,00 = 5859,60 - Замість премії у розмірі 90% посадового окладу з 01.01.2016 р. підлягає врахуванню премія у розмірі 380% посадового окладу;
7. Щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 01.01.2016p.. що встановлена постановою КМУ від 13.03.2013 р.№ 161 (60% (п.1 +п.2+п.3+п.4+п.5+п.6)) -60% х 9612,60 = 5767,56 - Підлягає врахуванню з 01.01.2016 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України з місті Києві відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними рішеннями та діями щодо відмови здійснення призначення, перерахунку пенсії та її виплату з 1 січня 2016 року з урахуванням щомісячної премії у розмірі 380 відсотків посадового окладу та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві недоотримані пенсійні виплати з 1 січня 2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у відповідності з вимогами ст. 55 Закону України ,ід 9.04.1992 р. № 2262-ХІІ.
Допустити негайне виконання постанови суду у відповідності з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 161,ст.ст. 256,257КАС України, враховуючи те, що порушення його прав відповідачем носить довго триваючий характер.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві в місячний термін після прийняття постанови надати до суду звіт про її виконання.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю, відповідно до вимог викладених у адміністративному позові, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, практику Верховного Суду України, Вищого Адміністративного суду України подаючи та підтримуючи додаткові письмові пояснення з додатками .
Представник позивача Савченко В.М., який діє на підставі довіреності від 10.01. 2016 року Всеукраїнської громадської організації « Товариство українських офіцерів» ( т.1, а.с.155), позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю, відповідно до вимог викладених у адміністративному позові, при цьому надавши додаткові письмові пояснення від 16.09. 2016 року ( т.1, а.с.156 -162), від 21.09. 2016 року ( т.1, а.с. 212-218) , від 26.09. 2016 року ( т.1, а.с. 235-239); письмові пояснення щодо заперечень відповідача на адміністративний позов від 28 жовтня 2016 року ( т.2, а.с. 40 - 57), в яких просить відступити від правової позиції, викладеної у висновку Верховного Суду України, що містить постанова Верховного Суду України від 26.02. 2013 року по адміністративній справі № 21-5а13, а саме те, що начебто « премія має тимчасовий характер» та застосувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а також від 31 жовтня 2016 року ( т.2, а.с. 61- 68) та додаткові пояснення щодо обгрунтування прийняття законного та обгрунтованого судового рішення, щодо обов'язкового застосування правових позицій Європейського суду з прав людини та щодо обов'язкового врахування правових позицій викладених у висновках Верховного Суду України від 09.11. 2016 року ( т.2, а.с. 74 - 82).
Представник відповідача Новицька А.О. , яка діє за довіреністю № 20 від 31.08. 2016 року ( т.1, а.с.154) заперечувала проти адміністративного позову, просила у його задоволенні відмовити, при цьому надала письмові заперечення ( т.1, а.с. 207 - 211).
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з урахуванням письмових пояснень позивача та його представника, письмових заперечень відповідача, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України м. Києві, та отримує пенсію з 27 жовтня 2001 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
21 лютого 2016року у відповідності з вимогами постанови Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007року № 3-1 „Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402) позивач ОСОБА_3 надіслав до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Аніканова В.Є письмову заяву про призначення, перерахунок і виплату пенсії ( т.2, а.с. 1-6).
Як вбачається з листа № 4984/03/0-426 від 16.03.2016 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідь на звернення ОСОБА_3 про призначення, перерахунок і виплату пенсії відмовило у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки відповідного рішення Кабінетом Міністрів України після 01.01.2008 року не приймалось, а пунктами 1, 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45«Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до вищевказаного Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, при цьому для перерахунку враховуються: посадовий оклад, оклад за військове звання та відсоткова надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим званням ( т.2, а.с.8).
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Згідно пункту 3 статті 116 Конституції України: Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферахпраці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування
Згідно частини 1 статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
На виконання статей 43, 63 Закону N 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону N 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Таким чином, право на перерахунок пенсії виникає у військовослужбовців у тому випадку, коли за рішенням суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців, змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень).
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку на підставі рішення Кабінету Міністрів України, Міністерство Оборони, МВС, МНС, Мінтрансзв'язку, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, Державний департамент з питань виконання покарань (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформацїї від державних органів своїм Головним управлінням про підстави проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням пенсійного фонду України.
Виходячи з вищезазначених положень норм законодавства, органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначеного у таких довідках.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Міністерство оборони України не повідомляло органи Пенсійного фонду України, як це передбачено п.2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294, зокрема, Міністру оборони України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначеної постанови черговим Наказом Міністерства оборони України №44 від 27 січня 2016 року "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" встановлено розмір премії військовослужбовцям виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, але не менше 10% посадового окладу.
При цьому, аналіз наведених норм свідчить про те, що премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Така премія, яку встановлено, зокрема, наказом № 44 носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки.
Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 04 листопада 2014 року (№ 21-248а14), у постанові від 23 грудня 2014 року № 21-569а14, де визначено, що премія, яку встановлено, зокрема, наказами Міністра оборони України носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, а тому встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Із змісту правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 31.03.2015 року зазначено, що: премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Така премія, яку встановлено, зокрема наказами №50, 355 носить індивідуальних характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть розповсюджені на осіб, що перебували націй посаді в попередні роки. Отже встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 ЗУ № 2262-ХІІ».
Конституційний Суд України 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прийняв рішення яким встановив, що положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з наступними змінами, згідно з якими «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством», в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.
Щодо премії у розмірі 380%, яку позивач вважає за необхідне включити у грошове забезпечення для перерахунку пенсії, то її передбачено виключно наказом Міністра оборони України № 44 від 27.01.2016 р. «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», яким визначено витрати на грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі, розміри премій для військовослужбовців у 2016 році в межах видатків Міністерства оборони за рахунок коштів з фонду економії грошового забезпечення в межах виділених асигнувань Міністерства оборони України. Тобто дана премія має тимчасовий характер та діє лише протягом 2016 року.
Граничні розміри премій встановлені наказом Міністра оборони України, який є відомчим актом та поширює свою дію на відомство Міністерства оборони України.
Він не є обов'язковим для виконання іншими (окрім органів Міноборони) державними органами, оскільки навіть не пройшов належної процедури оприлюднення і не доведений належним чином до органів пенсійного фонду. Тим більше в самому наказі вказано перелік органів на які поширюється його дія.
Крім того, Верховний Суд України 26.02.2013 р. у своїй поставові, ухваленій в справі № 21-5а13 зробив висновок про те, що премії, встановлені військовослужбовцям, мають тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі МО для грошового забезпечення військовослужбовців на відповідний рік.
Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі прийняття наказу Міністерства оборони України №44 від 27 січня 2016 року.
При цьому, суд підкреслює, що підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям є прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством
Разом з тим, як у справі, що розглядається, відповідного рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не було. А тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2016 року у справі №21-2277а15.
Також, в рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 вказано, що згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України ( 254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення/
Разом з тим, згідно пункту 5 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р. для перерахунку пенсій, грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів Україниабо керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням. Щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок.
Зокрема, даним Законом та Порядком, не передбачено такого додаткового виду
грошовогозабезпечення як винагорода, та не передбачено його врахування до складу
грошовогозабезпечення приобчисленні пенсії, у зв'язку із чим правові підстави для
перерахунку пенсії на підставі Постанови КМУ №889 від 22.09.2010 року відсутні»
Водночас, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям не є
додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія в розумінні
статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб".
Статтею 244-2 КАС України передбачено, що Висновок Верховного Суду України
щодо застосування нормиправа, викладений у його постанові, прийнятій за результатами
розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 Цього
Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при
застосуванні таких норм права.
Так, у постанові Верховний Суд України від 15 липня 2014 року (№21-234а14) цей суд зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
У Конституції України передбачено гарантії прав громадян на соціальний захист, зокрема такі, як законодавче закріплення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92) ( 254к/96-ВР ), визначення джерел державного соціального забезпечення (частина друга статті 46) ( 254к/96-ВР ), контроль за використанням коштів Державного бюджету України (стаття 98) ( 254к/96-ВР.)
Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у Рішенні від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 ( № 009p710-01 ) у справі щодо стажу наукової роботи, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.
Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 (№005p710-05) у справі про постійне користування земельними ділянками.
Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ), і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" вказав на те, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мір залежить від становища в державах, особливо фінансового.
Тобто, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через відсутність фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним пенсійним законодавством України, оскільки Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодних рішень про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а наказ Міністерства оборони України №44 від 27 січня 2016 року не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Водночас, як встановлено у судовому засіданні, наказ Міністерства оборони України №44 від 27 січня 2016 року є відомчим наказом, а отже не може бути застосованим органами Пенсійного фонду України і не може бути підставою для здійснення перерахунку пенсій, оскільки згідно з Указом Президента України від 03.10. 1992 року № 493/92 « Про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» встановлено, що з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади здійснює Міністерство юстиції України. Поняття «Міжвідомчого характеру» розкрите в Постанові КМУ № 731 від 28 грудня 1992 року « Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», а саме зазначено в п. 4, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти ( постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Згідно п.7 цієї Постанови у разі наявності положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, нормативно-правовий акт повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами у формі, встановленій законодавством, а не узгодження із заінтересованими органами згідно з п.13 в) є підставою відмови в проведенні державної реєстрації. Тому можна зробити висновок . що процедура реєстрації нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції України якраз і покликана зробити акт загальнообов'язковим, а оскільки дана процедура дотримана не була, то дія акту не може поширювати на інші органи влади.
Отже, наказ МО України № 44 не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, він є внутрішнім документом іншого відомства - Міністерства оборони, а отже, не породжує підстав для перерахунку пенсії позивачу.
Разом з тим, частиною другою ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992p.,регламентовано, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон №2050-111)та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159,для реалізації згаданого Закону.
Відповідно до статті 2 Закону №2050-111компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За таких обставин, вимоги позивача, з огляду на положення норм Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки позивачу не були нараховані кошти, що підлягають виплаті.
В прохальній частині позивач просить: допустити негайне виконання постанови
суду, відповідно до вимог статті 256 КАС України щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - щодо стягнення всієї суми боргу, отже, у зв"язку з відмовою в задоволенні позову, вказані вимоги також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст.ст. 4-9, 11,69, 71, 159, 160-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В МІСТІ КИЄВІ про усунення дискримінації та диспропорції у пенсійному забезпеченні залежно від терміну звільнення з військової служби до яких призвели протиправні рішення, дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю суб'єкта владних повноважень і стягнення недоотриманих пенсійних виплат , відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2016 року.
СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК