Справа № 752/16199/16-ц
Провадження № 2/752/5477/16
17 листопада 2016 рокуГолосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Мирошниченко О.В.,
при секретарі - Мархотко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Голосіївського районного суду м.Києва, про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначено про те , що позивач ОСОБА_1, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності виданим органом приватизації Державної адміністрації Московського району м.Києва 11 листопада 1999 року. Крім того, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач - ОСОБА_2, яка є онукою позивача, яка тривалий час не проживає за місцем реєстрації, витрат за комунальні послуги не несе, в зв'язку з чим просить визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням за вказаною адресою.
В судове засіданні позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримує заявлені вимоги, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлений судом у встановленому ст. ст. 74, 76 ЦПК України порядку. Судові повістки повернулись до суду без вручення адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Суд враховуючи вимоги ст. ст. 77, 224 ЦПК України визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідача по справі та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 11.11.1999 року органом приватизації Державної адміністрації Московського району м.Києва (а.с. 5).
У квартирі АДРЕСА_1 згідно довідки форми № 3 № 4172 від 28.09.2016 року, виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» ЖЕД -110, зареєстровані ОСОБА_1 - власник квартири, ОСОБА_2 - його онука.
З акту комісії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» ЖЕД -110 від 28.09.2016 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не проживає з 2005 року і даний час не проживає.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на майно яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 386 ЦК України позивач, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні його права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючі встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги в підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач більше шести місяців відсутній за місцем своєї реєстрації, витрати по житлово-комунальним послугам не несе. Отже відповідно до вимог ст. 72 ЖК України, відповідач є особою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 316, 317, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 71, Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 10, 57, 58, 60, 209, 212-215, 226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя