Справа № 553/2838/16-п Номер провадження 33/786/399/16Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С. Д. Доповідач ап. інст. Кисіль А. М.
21 листопада 2016 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Кисіль А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2016 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мліїв, Городищинського району, Черкаської області, громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 , працюючого начальником групи команди воєнізованої охорони військової частини - польова пошта НОМЕР_1 Збройних Сил України, -
визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 28.07.2016 року близько 16 год. за місцем свого проживання затіяв нецензурну лайку з дружиною ОСОБА_2 , голосно кричав на неї та намагався затіяти з нею бійку, чим вчинив насильство у сім'ї.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2016 року, а справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Апеляційну скаргу вмотивував тим, що всупереч вимогам ст. 356 КУпАП у протоколі та в матеріалах справи відсутні достатні відомості про склад адміністративного правопорушення, що виражався у вчиненні ОСОБА_1 насильницьких дій у сім'ї по відношенню до ОСОБА_2 .
Об'єктивна сторона ст.173-2 КУпАП України полягає у вчиненні насильства в сім'ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю людини.
Даний конфлікт не підпадає під склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП України, оскільки він виник в зв'язку з поганим матеріальним становищем ОСОБА_1 ініціатором даного конфлікту була саме дружина ОСОБА_1 , яка підтвердила це в судовому засіданні, а тому відсутня об'єктивна сторона даного правопорушення.
Крім того, йому є незрозуміло, чого суд першої інстанції призначив максимальне покарання, оскільки санкцією ст.172-2 ч.1 КУпАП передбачені інші більш м'які види санкцій, ніж громадські роботи, не зважаючи на те, що суд жодних обтяжуючих обставин при цьому не зазначив.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Грущанського В.О., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення потерпілої ОСОБА_2 про підтримання апеляції, перевіривши матеріали справи та вислухавши доводи апеляційної скарги, вбачаю підстави для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності та з'ясував, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону місцевим судом повністю виконані, правильно встановивши факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, суд всупереч вимогам закону призначив покарання, не вмотивувавши чому неможливо застосувати більш м'яке покарання.
Законодавець встановив, що вчинення насильства в сім'ї передбачає умисне вчинення будь-яких дій не тільки фізичного а і психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Доводи апелянта про не вчинення такого правопорушення спростовується даними викладеними у матеріалах провадження, а саме даними викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 28.07.2016 року, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , працівника патрульної поліції Старокожка О.О..
Посилання апелянта та його захисника, що у діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП , спростовується вищевикладеними доказами.
Призначаючи покарання за вчинене суд не взяв до уваги позитивну характеристику особи винного, наявність на його утриманні малолітньої дитини . якій виповнилося лише 1 рік 6 місяців, особа має роботу та авторитет серед працівників установи, дружина ОСОБА_2 просила закрити провадження та звільнити її чоловіка від відповідальності, оскільки вони примирилися, а тому вважаю таке діяння є малозначним. Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст. 22,293, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 змінити у частині призначення покарання і згідно ст.22 КУпАП визнати таке діяння малозначним та звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кисіль А.М.