Провадження № 33/774/732/16 Головуючий у першій інстанції: Кудрявцева Т.О.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.
Іменем України
17 листопада 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, за участю: ОСОБА_3, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Судом першої інстанції було встановлено, що 21 серпня 2016 року о 23 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського (Героїв Сталінграда), керував автомобілем «DAEWOO MATIZ» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер №6810 в присутності двох свідків, результат: чек №851 - 1,46%. В зв'язку з чим ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_3, 26 жовтня 2016 року подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати причину пропуску строку на апеляційне скарження постанови поважною та поновити строк, скасувати постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року і прийняти нове рішення, у вигляді застосування до нього одного з видів адміністративних стягнень санкції, зокрема штрафу у вигляді 10200 гривень, без позбавлення водійського посвідчення, або інший вид адміністративної санкції без сплати штрафу 10200 гривень. При цьому у разі застосування до нього такого стягнення як позбавлення водійського посвідчення на один рік, строк стягнення відраховувати з дня скоєння правопорушення, а саме з 21 серпня 2016 року, який є достатнім, для покарання по вказаному правопорушенню.
Щодо строків подання апеляційної скарги апелянт, вказує, що не був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, а в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення про розгляд справи.
Також, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт просить звернути увагу, що у вчиненому кається, раніше не притягувався до відповідальності, працює приватним підприємцем, що є основним видом доходу.
Погоджується з тим, що у день правопорушення дійсно вжив алкоголь, однак був вимушений сісти за кермо, аби відвезти людину до лікарні. Стверджує, що у зв'язку з відсутністю водійського посвідчення у нього не буде можливості сплатити штраф, який призначений судом першої інстанції.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_3, підтримав подану ним апеляційну скаргу, підтвердив викладенні в ній доводи, та просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасника процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги та причини пропуску подання апеляційної скарги, дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку підлягає задоволенню, при цьому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 268 КУпАП, суд наділений правом розглянути справу у відсутність особи лише при наявності достатніх даних, про її належне повідомлення про час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
З наявних матеріалів справи вбачається, що безпосередньо ОСОБА_3 суд належним чином не повідомив про розгляд справи, який відбувся 21 вересня 2016 року. В матеріалах справи відсутня інформація, як повідомлення так і отримання судової повістки ОСОБА_3. Крім того копію постанови йому не було направлено взагалі на адресу місця проживання, чим було порушено вимоги ст. 285 КУпАП.
З врахуванням приведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що строк на оскарження постанови був пропущений з поважної причини і підлягає поновленню.
Викладений в постанові районного суду висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами та самим апелянтом не оспорюється.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, також з урахуванням обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, було накладено у виді штрафу, а також позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1446- VIII від 7.07.2016р., який був опублікований 26.07.2016р., набрав чинності 27.07.2016р., за ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність водіїв у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( що становить суму 10 200 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Тобто з вище вказаного вбачається, що альтернативи при визначенні адміністративного стягнення не існує тому, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості застосувати до ОСОБА_3, або штраф, або позбавлення права керування транспортними засобами, про яке просить останній у своїй апеляційній скарзі.
Такими чином, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а постанова суду повинна бути залишена без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання про поновлення строку на оскарження ОСОБА_3 - задовольнити.
Поновити строк на оскарження ОСОБА_3 постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.П. Піскун