Провадження № 33/774/747/16 Головуючий у першій інстанції: Кудрявцева Т.О.
Категорія: ст. 173 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.
Іменем України
17 листопада 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин,-
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин.
Судом першої інстанції було встановлено, що 02.08.2016 року близько 17:40 години ОСОБА_3, перебуваючи в АДРЕСА_1, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3, 27.10.2016 року із порушенням десятиденного строку на оскарження постанови, передбаченого ст. 294 КУпАП, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову в частині накладеного адміністративного стягнення, та замінити його на штраф. Також в апеляційній скарзі заявив клопотання про поновлення пропущеного строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку апелянт зазначає, що передбачений ст. 294 КУпАП строк ним був пропущений з поважної причини, оскільки його не було повідомлено про час, місце та день розгляду справи належним чином. Крім того копію постанови отримав 20 жовтня 2016 року у Бабушкінскому районному відділі кримінально-виконавчої інспекції м. Дніпропетровська.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вважає, що судом було на нього накладено занадто суворе адміністративне стягнення. Також вважає, що судом було порушено при накладенні стягнення вимоги ст. 33 КУпАП.
При цьому апелянт вважає, що судом також не було враховано пом'якшуючі обставини, а саме, що він визнає свою провину в повному обсязі та щиро кається, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину.
Також на думку апелянта у нього відсутні обтяжуючі обставини.
В судове засідання у суд апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явився, був повідомлений належним чином про час, місце та день розгляду справи, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, а тому у відповідності до ч.6 ст. 294 КУпАП розгляд справи проведено без участі особи, яка подала апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги та причини пропуску подання апеляційної скарги, дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку підлягає задоволенню, при цьому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 268 КУпАП, суд наділений правом розглянути справу у відсутність особи лише при наявності достатніх даних, про її належне повідомлення про час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
З наявних матеріалів справи вбачається, що безпосередньо ОСОБА_3 суд належним чином не повідомив про розгляд справи, який відбувся 26 серпня 2016 року. В матеріалах справи відсутня інформація про отримання судової повістки ОСОБА_3, яка йому була направлена, також відсутня інформація щодо отримання копії постанови ОСОБА_3
З врахуванням приведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що строк на оскарження постанови був пропущений з поважної причини і підлягає поновленню, а апеляційна скаргу підлягає розгляду по суті.
Викладений в постанові районного суду висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами та особою, яка подала апеляційну скаргу, не оспорюється.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Апеляційним переглядом встановлено, що адміністративне стягнення на ОСОБА_3, судом першої інстанції накладено у відповідності з вимогами ст. ст. 30, 33 КУпАП та в межах санкції ст. 173 КУпАП. До того ж судом першої інстанції було накладено на ОСОБА_3, не найсуворіший вид адміністративного стягнення, і дане стягнення було накладено не на максимальну кількість годин громадських робіт, які передбачено ст. 173 КУпАП,.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, не навів будь-яких переконливих доводів, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для зміни накладеного на правопорушника адміністративного стягнення.
Крім того посилання ОСОБА_3 про те, що він визнає свою винну та щиро кається, і вперше вчинив адміністративне правопорушення, хоч і має місце, проте не є підставою для зміни адміністративного стягнення, яке було накладено на останнього. Наявність у правопорушника дитини, також на думку суду не є підставою для зміни адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого апелянтом адміністративного правопорушення, котре стосується безпеки громадського порядку, приходжу до висновку про відсутність підстав для зміни судового рішення та пом'якшення покарання, навіть за наявності того, що правопорушник визнав свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення та щиро розкаявся у вчиненому і вперше притягується до адміністративної відповідальності.
На переконання суду апеляційної інстанції, застосований до ОСОБА_3 вид та строк адміністративного стягнення є обґрунтованими та в повній мірі будуть сприяти його вихованню в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 - задовольнити.
Поновити строк ОСОБА_3 на оскарження Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.П. Піскун