Провадження № 22-ц/774/7328/16 Справа № 176/2646/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.
Категорія 57
15 листопада 2016 року
15 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,
при секретарі: Сахарову Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”
на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” про захист прав споживача, стягнення коштів банківського депозиту та моральної шкоди, -
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” про захист прав споживача, стягнення коштів банківського депозиту та моральної шкоди (а.с.2-9).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 03.10.2014 року між ним та ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Криворізької філії АТ “Банк “Фінанси та Кредит” № 13 було укладено договір-заяву № 305835/32687/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 7 місяців в національній валюті, за умовами якого він передав в банк, а банк прийняв на збереження суму коштів в розмірі 130 000 грн. під 23,10 % річних на строк з 03.10.2014 року по 03.05.2015 року.
30.04.2015 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення йому 03.05.2015 року суму вкладу в розмірі 130 000 грн. готівкою. Крім того у той же день позивач оформив письмову вимоги на бланку банка. Прийняття від позивача цих письмових вимог підтверджується копіями заяв з відмітками посадових осіб відповідача.
Проте, 05.05.2015 року банком кошти депозитного вкладу № 305835/32687/7-14 від 03.10.2014 року позивачу не були повернуті, також і не були повернуті на його звернення 12.05.2015 року.
З цього приводу ОСОБА_2 15.10.2015 року звернувся до керівництва ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” з письмовою заявою, щодо повернення йому коштів. Але кошти йому повернуті не були, в письмовій відповіді від 10.06.2015 року зазначили, що на сьогоднішній день з метою видачі готівкових коштів при поверненні клієнтам вкладів, Банком вживаються всі заходи із забезпеченням готівковими коштами касс відділень Банку у сумах, які б були достатніми для задоволення потреб клієнтів.
Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь суму відсотків за вкладом за час після закінчення строку дії договору в розмірі 20 239 грн. 39 коп., пеню в розмірі 959 400 грн., суму трьох відсотків річних в розмірі 2678 грн. 39 коп. та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 992 317 грн. 78 коп.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 року суд прийняв відмову позивача від частини позовних вимог, згідно якої ОСОБА_2 відмовився від позову в частині стягнення з ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” суми депозитного вкладу в розмірі 130 000 грн. та процентів у сумі 2 468 грн. 22 коп., оскільки зазначені суми отримані ним 05.01.2016 року, а також від стягнення з відповідача на його користь пені в розмірі 959 400 грн. та суми трьох відсотків річних в розмірі 2678 грн. 39 коп. та закрив провадження в цій частині позовних вимог (а.с.50).
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Суд стягнув з ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” на користь ОСОБА_2 відсотки за користування вкладом за час після закінчення строку дії Договору-заяви № 305835/32687/7-14 від 03.10.2014 року в розмірі 20 239 грн. 39 коп.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с.52-55).
З таким рішенням не погодилось ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та звернулось з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.67-69).
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
В даному ж випадку ухвалене судом першої інстанції по справі рішення цим вимогам не відповідає.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається, що 03.10.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Криворізької філії АТ “Банк “Фінанси та Кредит” № 13 було укладено договір-заяву № 305835/32687/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 7 місяців в національній валюті, за умовами якого ОСОБА_2 передав в банк, а банк прийняв на збереження суму коштів в розмірі 130 000 грн. під 23,10 % річних на строк з 03.10.2014 року по 03.05.2015 року (а.с.12).
Пунктом 3 договору передбачено, що вкладник має право отримувати суми процентів, нараховані на вклад, протягом строку, визначеного п.1 цього договору-заяви, щомісячно у порядку та у строки, передбачені п.п.4.2, 4.3.2 Основних умов.
Пункт 6 договору передбачено, що після закінчення строку, визначених п.1 цього договору-заяви, вклад повертається Вкладникові в порядку, строки та на умовах передбачених положеннями п.5.2 Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, затверджених наказом голови правління банку від 08.08.2013 року № 630-0 від 08.08.2013 року (з наступними змінами) /а.с.12/.
30.04.2015 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення йому 03.05.2015 року суму вкладу в розмірі 130 000 грн. готівкою. Крім того у той же день позивач оформив письмову вимоги на бланку банка. Прийняття від позивача цих письмових вимог підтверджується копіями заяв з відмітками посадових осіб відповідача (а.с.18,19).
Закінчення строку розміщення вкладу припало на вихідний день - 03.05.2015 року, тому позивач звернувся на наступний робочий день - 05.05.2015 року.
Проте, 05.05.2015 року банком позивачу ОСОБА_2 кошти депозитного вкладу № 305835/32687/7-14 від 03.10.2014 року не були повернуті, також і не були повернуті на його звернення 12.05.2015 року.
З цього приводу ОСОБА_2 15.10.2015 року звернувся до керівництва ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” з письмовою заявою, щодо повернення йому коштів. Але кошти йому повернуті не були, в письмовій відповіді від 10.06.2015 року зазначили, що на сьогоднішній день з метою видачі готівкових коштів при поверненні клієнтам вкладів, Банком вживаються всі заходи із забезпеченням готівковими коштами касс відділень Банку у сумах, які б були достатніми для задоволення потреб клієнтів (а.с.20,21).
В свою чергу ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Криворізької філії АТ “Банк “Фінанси та Кредит” свої зобов'язання за договором не виконав, суму вкладів позивачу ані по закінченню дії договорів, ані станом на момент звернення позивача до суду, відповідач не повернув.
В процесі розгляду справи, 05.01.2016 року позивачу ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб було повернуто суму вкладу в розмірі 130 000 грн. та проценти по вкладу в розмірі 2 468 грн. 22 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача відсотки за користування вкладом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобов'язання по договору банківського вкладу № 305835/32687/7-14 від 03.10.2014 року не виконав, на вимогу позивача суму вкладу не повернув.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, зважаючи на наступне.
Постановою правління Національного банку України № 612 від 17.09.2015 року ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” віднесено до категорії неплатоспроможних”. Рішенням виконавчої дирекцією ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб № 171 від 17.09.2015 року розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року.
Постановою правління Національного банку України № 898 від 17.12.2015 року відповідно до ст. 77 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банківську ліцензію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.
Рішенням виконавчої дирекцією ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18.12.2015 року “Про початок процедури ліквідації АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та делегування повноважень ліквідатора банку”, відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” строком з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року.
Уповноваженою особою ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” призначено ОСОБА_4
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення ОСОБА_3 банку з ринку, але не більше 200 000 грн. Подавати до ОСОБА_3 заяви на виплату коштів за договорами банківського рахунку та за договорами банківського вкладу, термін дії яких закінчився до введення та під час тимчасової адміністрації в ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, не потрібно. За такими договорами виплата коштів здійснюватиметься за списками вкладників, які формує уповноважена особа ОСОБА_3.
Пунктом 16 статті 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі - Закон) встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується ОСОБА_3 стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим законом, а відповідно до п.6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Так, відповідно до частини 5 ст. 36 Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів.
Після запровадження у банку тимчасової адміністрації та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими ОСОБА_3.
Частиною 8 статті 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги по зобов'язанням банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Таким чином, під час дії та закінчення строку депозиту, а також заявлення позовних вимог та ухвалення рішення суду від 14.06.2016 року в ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” діяла тимчасова адміністрація.
Дана інформація була опублікована на сайті ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб, була загальновідомою та в силу ч.2 ст. 61 ЦПК України такою, що не потребує доказуванню.
Отже, починаючи з 17.09.2015 року Банк здійснював свою діяльність на підставі Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків. Тобто для правовідносин, що виникають під час здійснення тимчасової адміністрації у Банку, пріоритетними є норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
За таких обставин, з урахуванням положень Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, позивач як вкладник міг вимагати задоволення своїх вимог щодо повернення грошових коштів з банківських рахунків виключно в межах процедури ліквідації банку.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України по справі №6-2001цс15 від 20.01.2016 року.
Крім того, посилання суду першої інстанції на положення Закону України “Про банки і банківську діяльність” безпідставні, оскільки у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції на підставі п.п.3,4 ст. 309 ЦПК України скасувати в частині задоволення позовних вимог захист прав споживача, стягнення коштів банківського депозиту та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” про захист прав споживача, стягнення коштів банківського депозиту. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” - задовольнити.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2016 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог захист прав споживача, стягнення коштів банківського депозиту.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” про захист прав споживача, стягнення коштів банківського депозиту.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку.
Головуючий
Судді: