Провадження № 22-ц/774/5163/16 Справа № 201/4252/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Куценко Т.Р.
Категорія 27
16 листопада 2016 року м. Дніпро
16 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів - Демченко Е.Л., Каратаєва Л.О.
при секретарі - Синенко Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року по справі за позовому ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення витрат, -
В березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі-ПАТ КБ «ПриватБанк»), третя особа Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення витрат /а.с.3-6/.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено /а.с.180-184/.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права /а.с. 189-193/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з метою примусового виконання рішення суду згідно виконавчого листа № 2/0417/6066 від 16 січня 2013 року виданого Індустріальним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг 306100.50 грн. державним виконавцем 10 червня 2013 року було складено акт опису й арешту майна боржника, а саме автомобіль Hyundai Tucson 2.0І AWD GL 5 MT (JM) номерний знак НОМЕР_1. Стягувачем ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснено авансування витрат на виконавче провадження, а саме оплатити послуги експерта. Арештований автомобіль відповідно до ст. ст. 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження» було передано для подальшого відповідального зберігання представнику стягувача ОСОБА_5 представнику ІІАТ КБ «ПриватБанк», якого було попереджено про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного і майна відповідно до ст. 388 КК України.
Згідно укладеного договору № 0414025 від 17 січня 2014 року проведено аукціон з реалізації описаного й арештованого майна 14 березня 2014 року, переможцем став ОСОБА_2 Кошти від реалізації повинні були надійти на депозитний рахунок Саксаганського відділу ДВС КМУЮ, платіжним дорученням № 336 від 19 березня 2014 року, кошти у розмірі 56573.37 грн. повинні були бути перераховані на розрахунковий рахунок стягувача, станом на 10 червня 2014 року описане й арештоване майно продовжує зберігатися у ОСОБА_5 за адресою м. Кривий Ріг вул. Толбухіна, 29. Саксаганським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції 10 червня 2014 року було надіслано лист, щодо передачі ревізованого майна, а саме автомобілю Hyundai Tucson 2.0І AWD GL 5 MT (JM) номерний знак НОМЕР_2 переможцю аукціону ОСОБА_2, лист отримано ПАТ КБ «ПриватБанк» 10 червня 2014 року але автомобіль в зазначений час не передано, жодних повідомлень від ПАТ КБ «ПриватБанк» до Саксаганського відділу ДВС КМУЮ не надано.
Спірний автомобіль знаходився на відповідальному зберіганні, відповідно до ст.ст. 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження» у представника стягувача - ОСОБА_5, якого було попереджено про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна відповідно до ст. 388 Кримінального кодексу України. Згідно п. 7.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 19 липня 1999 року за № 480/3773, яким встановлено, що право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.
20 березня 2014 року після оплати за придбане майно та отримання акту про реалізацію майна з прилюдних торгів від 18 березня 2014 року, позивач подав заяву до банку з проханням передати йому придбане майно, однак відповідей, як він стверджує, він не отримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Колегія суддів звертає увагу, що нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів на момент проведення спірних торгів визначено у «Порядку реалізації арештованого майна» затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 15 липня 1999 року № 42/5 та Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» /далі-Тимчасове положення/.
Відповідно до п. 5.1 Тимчасового положення на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно.
У п. 6.1 зазначено, що після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.
На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів /п.6.4 Тимчасового положення/.
Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством /п. 6.5 Тимчасового положення/.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно недоведеності позовних вимог.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як на підставу позову позивач посилається на копію свідоцтва про реєстрацію автомобіля, в якому власником такого автомобіля зазначено саме ОСОБА_5. В той же час, ОСОБА_2 не надано ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду свідоцтва про придбання майна на аукціоні, яке він повинен був отримати у нотаріуса, яке є посвідченням факту про належність переможцю на праві власності майна, яке придбане з прилюдних торгів (аукціону).
Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів є правовстановлюючим документом, оскільки надає набувачеві майна статусу власника, але при цьому автоматично не змінює статусу набутого ним майна, адже воно перебуває або під арештом, або під забороною відчуження. Для того, щоб скасувати арешт чи заборону відчуження, власник має виявити відповідну ініціативу і звернутися до уповноважених на виконання таких дій органів.
Тобто, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення є правильним по суті, постановлено з дотриманням вимог матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий: Куценко Т.Р.
Судді: Демченко Е.Л.
Каратаєва Л.О.