Справа № 198/695/16-к
1-кс/0198/106/16
18.11.2016
іменем України
18.11.2016 року слідчий суддя Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заступника начальника СВ Юр'ївського ВП ОСОБА_3 , прокурора Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Юр'ївка клопотання заступника начальника СВ Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергіївка Юр'ївського району Дніпропетровської області, гр. України, не одруженого, ніде не працюючого, з неповною середньою освітою , зареєстрованого та проживаючого за адресою - АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в рамках кримінального провадження № 12016040620000149 від 08.07.2016 року,
Заступник начальника СВ Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , з посиланням на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу та незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
В клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення і достатньою підставою вважати, що такі ризики існують є ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 є раніше судимим, а відтак, перебуваючи на свободі може вчинити інші кримінальні правопорушення, а окрім того, відразу після проведення обшуку території домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_5 та виявлення в ньому набоїв , разом з наркотичними засобами, останній з місця мешкання поспіхом виїхав та місце його перебування не відоме, що дає підстави слідству вважати про можливість переховування ОСОБА_5 від органів слідства та / або суду.
Також, слідство враховує, що ОСОБА_5 в місці свого проживання має нестійкі соціальні зв'язки, ніде не працює та офіційних джерел для заробітку не має, інших осіб на своєму утриманні також не має.
Відтак, враховуючи викладене, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, з метою запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення , слідчий клопотав про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що запобігти даним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та захисник останнього ОСОБА_6 проти задоволення поданого клопотання заперечували, вказуючи на те, що підозрюваний в силу ст. 89 КК України є раніше не судимим, окрім того, місце проживання покинув у зв'язку з тим, що поїхав на заробітки, а не через наміри переховуватись від органів досудового розслідування та / або суду, а відтак, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заступник начальника СВ Юр'ївського ВП ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 , що згідно постанови від 18.11.2016 року включений до групи прокурорів в даному кримінальному провадженні (ас. 45), в судовому засіданні заявлене клопотання повністю підтримали та просили таке задовольнити.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_3 , з'ясувавши думку прокурора ОСОБА_4 , щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КК України, заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , оцінивши надані до клопотання докази в їх сукупності, проходжу до наступних висновків:
- так, статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й тримання під вартою.
Відповідно до ч .4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 проводиться досудове розслідування, та згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040620000149 вбачається, що 08.07.2016 року до останнього за заявою ОСОБА_8 внесені відомості про те, що ОСОБА_5 за місцем мешкання по АДРЕСА_1 зберігає наркотичну речовину «марихуана», з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України, при цьому, 22.07.2016 року до ЄРДР внесені відомості про те, що в ході проведення санкціонованого обшуку території домоволодіння, в якому мешкає ОСОБА_5 було виявлено та вилучено 24 набої калібрами 5, 6 міліметрів - 14 штук, 7, 62 міліметра - 10 штук з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України (ас. 7).
Згідно постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 30.09.2016 року (ас. 8) кримінальне провадження № 12016040620000149 від 08.07.2016 року за ознаками ч. 1 ст. 309 КК України об'єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 12016040620000162 від 22.07.2016 року за ознаками ч. 1 ст. 263 КК України.
30.09.2015 року, згідно до вимог ч. 2 ст. 135 КПК України, батько підозрюваного ОСОБА_9 , а 18.11.2016 року безпосередньо ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 278 КПК України, отримав письмове повідомлення про підозру, а відтак, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, набув статусу підозрюваного (ас. 48-50).
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надані підозрюваному ОСОБА_5 18.11.2016 року о 09.00 год., про що свідчить підпис останнього на клопотанні про його отримання (ас. 60).
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.
В частині 1 ст. 194 КПК України зазначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Додані до клопотання слідчого докази, а зокрема копія протоколів допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 від 11.07.2016 року (ас. 9-10), копії висновків експерта № 7/4.6-471 від 04.08.2016 року, № 7/3.2-469 від 02.08.2016 року, № 1/8.6/2022 від 29.08.2016 року (ас. 11-26), копії протоколів допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 22.08.2016 року (ас. 27-30), копія протоколу обшуку від 21.07.2016 року (ас. 31-32), копія протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 18.11.2016 року (ас. 46-47) - є вагомими і достатньо обґрунтовують підозру відносно ОСОБА_5 щодо вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, максимальне покарання за які передбачено до семи років позбавлення волі, при цьому, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України віднесено до категорії тяжких.
Доводи прокурора і слідчого про наявність ризику передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 вчинити інші кримінальні правопорушення обґрунтовані тим, що останній є раніше судимим, однак з даними доводами погодитися не можливо, оскільки в судовому засіданні встановлено, що в силу ст. 89 КК України підозрюваний ОСОБА_5 є раніше не судимим.
Суд зауважує, що припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Відтак, посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є лише припущенням, нічим фактично не доведеним та не обґрунтованим.
В обґрунтування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий та прокурор посилалися на те, що після проведення обшуку в домоволодінні за місцем мешкання підозрюваного та виявлення в ньому наркотичних засобів та набоїв ОСОБА_5 з місця проживання виїхав у невідомому напрямку, а відтак і в подальшому може переховуватись від органів досудового розслідування та / або суду.
З матеріалів клопотання вбачається, що в зв'язку з даним органи досудового розслідування зверталися до суду з клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, яке було задоволено та з якого вбачається, що батько підозрюваного не знав де перебуває його син (ас. 41-43).
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що після проведення обшуку в його домоволодінні він виїхав на заробітки до м. Херсон, а згодом до м. Києва, при цьому, при проведенні обшуку в його домоволодінні працівники поліції повідомляли його про можливі наслідки після такого обшуку. Окрім того, в даний час його також чекають на заробітках, але він не поїде аж поки не відбудеться суд.
Враховуючи дане, те, що підозрюваний був повідомлений про можливі наслідки після проведення обшуку в його домоволодінні, а також те, що виїхавши на заробітки не повідомив будь - кого, навіть батька про місце свого перебування, суд вважає доводи прокурора про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України достатньо переконливими та такими, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_5 можна застосувати більш м'який запобіжний захід, а зокрема у вигляді домашнього арешту. Крім того, при розгляді клопотання враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, наявність у підозрюваного зареєстрованого місця проживання, доволі міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, оскільки підозрюваний мешкає разом з батьком та бабусею.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину за вчинення якого законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вказані обставини слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Таким чином, строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування не може перевищувати двох місяців, що обраховується з дня повідомлення особі про підозру.
Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України 30 вересня 2016 року, а відтак в контексті вимог вищевикладених норм кримінального процесуального закону, строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчує свою дію 30 листопада 2016 року.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176- 178, 181, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
В клопотанні заступника начальника СВ Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12016040620000149 від 08.07.2016 року - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергіївка Юр'ївського району Дніпропетровської області, гр. України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за зареєстрованим місцем його постійного проживання за адресою - будинок АДРЕСА_1 , в період часу з 21-00 год. до 06-00 год. щоденно, з дня винесення ухвали по 30 листопада 2016 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати по першому виклику до службових осіб СВ Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на визначений ними час;
2) не відлучатись з населеного пункту в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи.
В разі невиконання вищевказаних обов'язків та порушення домашнього арешту до підозрюваного може бути застосовано більш жорсткий засіб.
Дата закінчення дії ухвали - 30 листопада 2016 року о 24-00 год..
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а зокрема Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1