Справа № 191/3725/15-к
Провадження № 1-кп/191/63/16
21 листопада 2016 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого- судді ОСОБА_1 ,
За участю секретаря- ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12015040390001601 від 05.09.2015 року відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сурське-Литовське, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
За участю : прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3
05 вересня 2015 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин. ОСОБА_3 , знаходячись в дворі домоволодіння АДРЕСА_2 , та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з ОСОБА_5 , маючи раптово виниклий умисел на спричинення фізичного болю або-легких тілесних ушкоджень, однак при цьому передбачаючи можливість настання від його дій тяжких наслідків, але легковажно розраховуючи на запобігання цих наслідків, діючи із злочинною самовпевненістю, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 правою рукою, зжатою в кулак, один удар в обличчя, від чого ОСОБА_5 впав на колодязь із залізобетонної форми, а потім на бетонне покриття двору, вдарившись головою, лівою тім'яною частиною.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 293 від 21.10.2015 р. при судово-медичній експертизі у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тяжкої відкритої, проникаючої черепно-мозкової травми, забій головного мозку III ступеня, вдавлений перелом лівої тім'яної кості, гемаррагія в речовину тім'яно-скроневу область головного мозку ліворуч. Стан після операції від 05.09.2015- резекційна трепанація черепа ліворуч в області вдавленого перелому, видалення внутришньо- мозкової і контузійного очагу лівої тім'яної та скроневої долі. Дефект черепа біля 4 см. в діаметрі, твердої мозкової оболонки біля 3 см. в діаметрі. Правостороння геміплегія, геміанестезія, змішана афазія, астенічний, лікворно -гепертензійний синдроми, які відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Обвинувачений ОСОБА_3 в ході судового розгляду визнав себе винуватим повністю і показав суду, що 05 вересня 2015 року він, його співмешканка, дитина та сімя ОСОБА_5 відпочивали на ставку. Після вживання спиртних напоїв між ним і ОСОБА_5 виникла сварка, бажаючи її припинити він поїхав до дому. Коли повернувся за місцем свого мешкання, в дворі домоволодіння АДРЕСА_2 його чекав ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Приблизно о 17 годині 00 хвилин у нього виникла сварка з ОСОБА_5 . Він наніс ОСОБА_5 правою рукою, зжатою в кулак, один удар в обличчя, від чого ОСОБА_5 впав на колодязь із залізобетонної форми, а потім на бетонне покриття двору, вдарившись головою і у нього виникли тілесні ушкодження. У скоєному розкаюється, просив строго не карати. Пояснив, що він частково відшкодував шкоду у сумі 1000 грн.
Суд, оцінивши показання ОСОБА_3 у тісному зв'язку з доказами, які його викривають- дійшов стійкого внутрішнього переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття згідно зі ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх з'ясованих обставин в їх сукупності, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 та обставини ним скоєного знайшли своє підтвердження в судовому засіданні дослідженими достатніми доказами, а умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися в необережному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень необхідно кваліфікувати за ст.128 КК України.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий; за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не перебуває ( а.с.30-35 т.2), повністю визнав свою провину, розкаявся у скоєному.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує положення ст.ст.50,65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням обставин справи та обставин, що характеризують обвинуваченого, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст.128 КК України.
Відповідно до положень ч.ч.3,5, п.7) ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.
Керуючись ст. ст. 99,100, 374,377 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.128 КК України та призначити покарання у вигляді 2 ( двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 ( два) роки .
На підставі п. 2,3 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 - не обиралась .
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1