Справа № 183/4789/16
№ 2/183/2568/16
іменем України
17 листопада 2016 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря Макаренко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,
25 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку.
В обґрунтування вимог, позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником жилого будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вулиця Красна, 70., що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 05 лютого 1986 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.
В будинку зареєстровані її колишній зять ОСОБА_2 і колишній чоловік ОСОБА_3.
В той же час, ОСОБА_2 не проживає в будинку з жовтня 2013 року, ОСОБА_3 не проживає в будинку з січня 2002 року.
Позивач ОСОБА_1 зазначила в заяві, що реєстрація відповідачів перешкоджає реалізації її прав як власника, в зв'язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 316, 317, 391, 405 ЦК України, просила суд визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вулиця Красна, 70, та примусово зняти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з реєстраційного обліку в зазначеному жилому приміщенні.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в своїй заяві просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлені, в зв'язку з чим, судом проведений заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником жилого будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вулиця Красна, 70., що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 05 лютого 1986 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.
Встановлено, що в будинку зареєстровані колишній зять позивача - ОСОБА_2 і колишній чоловік позивача - ОСОБА_3.
Згідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей.
У відповідності до ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Аналогічні приписи містяться і у ч.1 ст. 405 ЦК України, відповідно до якої, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
В той же час, відповідно до приписів ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
Згідно акту, складеного комісією Перещепинської міської ради 19 серпня 20156 року, ОСОБА_2 не проживає в будинку з жовтня 2013 року, ОСОБА_3 не проживає в будинку з січня 2002 року.
На підставі ст. 391 ЦК України, власник має права вимагати усунення перешкод його права, хоч вони і не поєднані з позбавленням володіння.
Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не проживають в спірному житловому приміщенні понад один рік, не надали суду доказів наявності поважних причин, які перешкоджали їм користуватися житловим приміщенням, суд приходить до переконання, що вони можуть бути визнані такими, що втратили право користування спірним житлом, в зв'язку з чим, вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими.
Стосовно вимог про примусове зняття відповідачів з реєстраційного обліку в спірному жилому приміщенні, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі., в тому числі, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
В зв'язку з наведеним, позовні вимоги в частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку не підлягають задоволенню, оскільки підставою для зняття з реєстрації місця проживання є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням (визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням).
Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 391,405 ЦК України, Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вулиця Красна, 70.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вулиця Красна, 70
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 275,60 грн. (двісті сімдесят п'ять грн. 60 коп.)
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 275,60 грн. (двісті сімдесят п'ять грн. 60 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.І. Городецький.