г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1226/16-а
Номер провадження 2-а/213/31/16
10 листопада 2016 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судці Мазуренко В.В., за участю секретаря: Гусаровій О.С., за участю позивача, представника відповідача Москалець А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась з вказаним позовом, який уточнила, посилаючись на те, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». 01.09.2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи. При нарахуванні їй пенсії за віком був застосований показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, який становить 1197,91 грн. 01.09.2016 року вона звернулась до відповідача з листом, в якому просила призначити їй пенсію за віком із застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Проте, їй було відмовлено в цьому, у зв'язку з тим, що на підставі ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Позивач вважає, що відповідач своєю відмовою порушив її конституційне право на отримання відповідної пенсії. Пенсія за вислугу років позивачу була призначена з 02.04.2007 року за правилами, визначеними Законом України «Про пенсійне забезпечення», які залишаються чинними на даний час. Після її призначення позивач продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Оскільки вона звернулась у 2016 році за призначенням іншої пенсії за іншим законом, то при її обчисленні має застосовуватись середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014, 2015 роки, як це передбачено ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому вона просить визнати протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2009 рік при переведенні з пенсії за вислугою років на пенсію за віком та відмови у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014, 2015 роки; зобов'язати відповідача здійснити їй призначення пенсії за віком з 01 вересня 2016 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014, 2015 роки, а також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити.
Суд дослідивши письмові матеріали справи дійшов наступного.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (з 01.04.2016 року в Криворізькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області) та до 01.09.2016 року отримувала пенсію за вислугою років відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, пенсію за вислугою років позивачу ОСОБА_2 було призначено з 02.04.2007 року. При нарахуванні пенсії був застосований показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2006 рік. З 01.05.2012 року розмір пенсії позивача перераховано із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.
04.05.2016 року позивач звернулась до управління з заявою про перерахунок пенсії за віком. 11.05.2016 року відповідач на звернення позивача від 04.05.2016 року повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати за 2013, 2014, 2015 роки, оскільки позивач не зверталась до відповідача з відповідною заявою для призначення пенсії за віком.
01.09.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії. Заява позивача була задоволена і на підставі ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні її з одного виду пенсії на інший, була врахована заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а не із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, як просила позивач.
Аналізуючи чинне законодавство та вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача є законними з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України N1058-IV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України N1058-ІV Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Позивач оспорює переведення з одного виду пенсії на інший, та вважає, що повинне бути призначення пенсії, а не переведення, оскільки пенсія за вислугу років була їй призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення», а пенсія за віком призначається за іншим законом, тому переведення недопустиме.
Суд зазначає, що пенсія позивачу була призначена в 2007 році відповідно до Закону України N1058-ІV, відповідно ч.2 Прикінцевих положень, а Закон України «Про пенсійне забезпечення» було застосовано в частині визначення права на пенсію за вислугу років, відповідно ч.16 Прикінцевих положень ЗУ N 1058-ІV. Таким чином позивач помилково дійшов висновку про те, що пенсія за вислугою років та пенсія за віком призначені на підставі різних законів. Враховуючи, що ч.3 ст.45 Закону України N 1058-ІV в даному випадку відповідачем застосовано правильно, тому не підлягає застосуванню і показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу за останні три роки, на якому наполягала позивач.
Таким чином позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11,12,18, 94, 99-101, 158-163, 244-2, 256 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з моменту проголошення постанови.
Дата виготовлення повного тексту постанови - 14.11.2016р.
Суддя В.В.Мазуренко