ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/15684/16-к
Провадження № 1кс/201/9344/2016
18 листопада 2016 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 03 листопада 2016 року, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій останній просив суд зобов'язати прокурора Дніпропетровської області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви про кримінальне правопорушення від 03 листопада 2016 року та розпочати розслідування.
Скаржник до суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час судового засідання була повідомлена належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги, але направила до суду заперечення на скаргу, у яких просила відмовити у задоволенні скарги, долучивши копію відповіді скаржнику.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до наступного правового висновку з таких підстав.
Установлено, що адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 03 листопада 2016 року звернувся до прокуратури Дніпропетровської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій вказував, що 12 жовтня 2016 року суддею Вільногірського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 була постановлена ухвала, згідно з якою позовну заяву ОСОБА_4 було залишено без руху та надано час для усунення указаних в ухвалі недоліків, а заява про забезпечення доказів взагалі не була розглянута суддею. Посилаючись на те, що суддею допущено порушення приписів цивільного процесуального законодавства України при розгляді цивільної справи та постановленні ухвал, просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Положення ч.1 ст.214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки по таким заявам або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Такий обов'язок слідчого та прокурора випливає з ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
При розгляді заяв і звернень щодо суддів про вчинення кримінального правопорушення органам МВС України та прокуратури при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину і внесенні їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід брати до уваги і роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", за якими відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10 і 11).
Суд також вважає за доцільне послатися на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначено засади незалежності та самостійності суддів.
Відповідно до ст. 48 вищезазначеного закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Таким чином, процесуальні дії судді та постановлені судом рішення перевіряються у процесуальному порядку, позапроцесуальний контроль за розглядом справи та судовими рішеннями не допускається.
До того ж, приписами ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» унормовано, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
З положення вказаної статті випливає, що особа має право оскаржити саме бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, скарга адвоката ОСОБА_3 не містить об'єктивних даних про вчинення суддею ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки заявлені скаржником доводи зводяться до фактичної його незгоди з діями судді при розгляді справи судом та порядком її розгляду, про що йому повідомлено у відповіді прокуратури Дніпропетровської області за наслідками розгляду заяви від 09 листопада 2016 року за № 15-7190-16, і заявник не позбавлений можливості та має право ініціювати звернення до відповідного компетентного органу щодо притягнення судді до відповідальності у встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що заява скаржника у даній справі не містила об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину, про наявність усіх необхідних ознак злочину, а зводиться до незгоди скаржника з процесуальними діями суду і його оцінки вказаних дій та доказів конкретно визначеній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для внесення прокурором цих даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань в даному випадку, що є підставою для відмови в задоволенні скарги по суті.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 214, 303, 304, 307, 376 КПК України, суд -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесння відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 03 листопада 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1