№ 207/4147/15-к
№ 1-кп/207/396/16
21 листопада 2016 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5
ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження № 12015040780000949 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, українця, громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 , ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровська, українця, громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
04.10.2016 року був здійснений повторний автоматизований розподіл кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України між суддями, у зв'язку з задоволенням заяви ОСОБА_8 про самовідвід, та передано на новий розгляд судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається з початку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.
У підготовчому судовому засіданні прокурор наполягав на призначенні справи до судового розгляду.
Захисником обвинувачених - адвокатом ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про повернення обвинувального акта по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як такого, що не відповідає вимогам КПК України, яке було підтримано обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Обвинувачені та захисник вважають неможливим призначити розгляд кримінального провадження у судовому засіданні у зв'язку з не виконанням стороною обвинувачення вимог щодо складання обвинувального акту та заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Представник потерпілого просила вирішити клопотання захисника на розсуд суду та вважала за можливе призначити судовий розгляд.
Вислухавши думку прокурора, обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , їх захисника та представника потерпілого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263, ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Фактичними обставинами кримінального правопорушення вважаються час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Об'єктивною стороною злочину є зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв'язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину. З об'єктивної сторони грабіж характеризується відкритим викраденням чужого майна.
З матеріалів провадження вбачається, що всупереч вимогам ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, у зв'язку з чим неможливо встановити чи досліджувалась належним чином об'єктивна сторона інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, не конкретизовано спосіб і механізм скоєння кримінального правопорушення. Зокрема, не конкретно вказано спосіб скоєння обвинуваченими інкримінованого їм кримінального правопорушення, а саме зазначено, що « обвинувачені на автомобілі «Москвич» д.н. НОМЕР_1 ... біля будинків № № 43, 25, а потім 35 по вул. Леніна в смт Карнаухівка в м.Дніпродзержинську відкривали кришки люків кабельної каналізації та перерізали кабелі зв'язку. Після чого приєднали обрізані дві частини кабелю зв'язку тросом до автомобіля з метою витягнути кабель з люку».
Незрозумілість механізму скоєння кримінального правопорушення, який викладений в обвинувальному акті полягає в тому, що прокурором в обвинувальному акті дії обвинувачених зазначені у множині: «відкривали, перерізали, приєднали», без конкретизації і зазначення хто саме з обвинувачених відкривав кришки люків, хто перерізав кабелі, хто приєднував кабель до автомобіля тросом, хто керував автомобілем. Дії обвинувачених в частині обрізання кабелю зв'язку також не конкретизовані, тому що не зазначено чим саме (яким інструментом, пристроєм) хтось з обвинувачених робив це обрізання кабелю зв'язку, а також дії в частині приєднання обрізаних частин кабелів тросом до автомобіля.
Вищезазначена не конкретність викладу об'єктивної сторони дій обвинувачених, має істотне значення, оскільки виходячи з того хто з обвинувачених був за кермом автомобіля, а хто чіпляв кабель до автомобіля, залежить об'єктивна можливість бачити, або чути сторонніх громадян і як наслідок кваліфікація дій обвинувачених за ст. 186 КК України, бо в обвинувальному акті дії обвинувачених знов зазначені у множині, а саме: «…в цей час обвинувачені були помічені громадянином ОСОБА_9 , який почав вимагати припинити злочинні дії, але обвинувачені не звертаючи уваги на те, що їх дії помічені, усвідомлюючи, що діють відкрито…, та керуючи вищевказаним автомобілем, витягли дві частини кабелю зв'язку». А отже не є зрозумілим як обидва обвинувачених одночасно могли керувати автомобілем.
Окрім цього, з викладу об'єктивної сторони в цій частині не зрозуміло, якщо обвинувачені «не звернули уваги»,тобто не бачили, як ОСОБА_9 вимагав їх припинити злочинні дії, з чого виходив прокурор, зазначаючи, що обвинувачені усвідомлювали, що діють відкрито.
Таким чином із обвинувального акту не зрозуміло: хто із обвинувачених не звернув уваги на зауваження гр. ОСОБА_9 стосовно припинення злочинних дій. Не зазначена довжина як першої так і другої частини кабелю, не вказана відстань від будинку № 43 до будинку № 25; від будинку № 35 до будинку № 25, не вказано місце розташування люків кабельної каналізації зв'язку та відстань між ними із яких був викрадений кабель зв'язку.
Як зазначалось вище, відповідно до ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити крім іншого такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
А відповідно до вимог ст.91 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначені: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, що є обов'язковими й для ухвалення вироку відповідно до вимог ст.ст. 370, 374 КПК України.
В порушення зазначених вимог обвинувальний акт в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, не відповідає вимогам закону.
Приймаючи до уваги засаду кримінального провадження законності, що передбачена ст.9 КПК України, недотримання будь-яких імперативних вимог щодо змісту обвинувального акту, в тому числі щодо чіткого формулювання обвинувачення та викладу конкретних фактичних обставин кримінального правопорушення є підставою для визнання його таким, що він не відповідає вимогам КПК України. Кожен злочин має безліч ознак, однак далеко не всі вони враховуються при кваліфікації. При кваліфікації необхідно в конкретному діянні встановити ті юридично значущі об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що входять до складу конкретного вчиненого злочину. Причому склад утворює тільки вся сукупність передбачених законом ознак. Відсутність хоча б однієї з необхідних ознак свідчить про відсутність у діянні особи складу конкретного злочину.
Більше того, з урахуванням засади змагальності кримінального провадження, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за цим обвинувальним актом, складеним з грубими порушеннями вимог п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України щодо чіткого формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки з самого початку судового розгляду не буде зрозуміло від якого обвинувачення обвинувачені мають захищатися. Статтею 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення, у тому числі з метою зміни правової кваліфікації, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, а відповідно до ч. 3 ст.26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом. Тому, з урахуванням того, що в силу ст.22 КПК України підтримання державного обвинувачення в суді здійснюється лише прокурором, і без зазначення в обвинувальному акті чіткого формулювання обвинувачення та викладу конкретних фактичних обставин кримінального правопорушення, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст.337 КПК України щодо меж судового розгляду.
Аналізуючи зміст ст. 291 КПК України, обвинувальний акт та додані до нього документи в сукупності мають бути складені з дотриманням вимог КПК України, для можливості призначення судового розгляду.
Отже, вказані порушення при складанні обвинувального акту безпосередньо підтверджують порушення вимог ст. 91, 291 КПК України, а відповідно заявлене захисником обвинувачених клопотання щодо повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невиконанням вимог закону знайшло своє підтвердження в підготовчому судовому засіданні.
Суд вважає, що обвинувальний акт складено не відповідно до норм КПК України та приходить до висновку, що усунути невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України можливо лише шляхом повернення його прокурору з метою усунення ним недоліків обвинувального акту.
Статтею 314 ч.3 п.3 КПК України визначено, що в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Наведені істотні порушення вимог КПК України не дають суду підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040780000949 від 09.07.2015 року, відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263, ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у зв'язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 314, 392 КПК України,суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040780000949 від 09.07.2015 року, відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повернути прокурору Дніпродзержинської місцевої прокуратури для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення через Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1