Справа № 199/2015/16-ц
(2/199/1246/16)
Іменем України
28.10.2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
судді Скрипник О.Г..
секретарі Свіріній Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 , третя особа: орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, вселення, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні жилим приміщенням,
У березні 2016 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 , третя особа: орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, вселення, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні жилим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі проживає племінниця позивача, ОСОБА_4, чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та двоє їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7.
В свій час ОСОБА_1 була опікуном ОСОБА_4 та зареєструвала її на жилу площу вказаної квартири.
Позивачі зазначають, що ОСОБА_4 в квартирі не проживала, постійно проживала у Луганській області та у зв'язку з проведенням АТО прибула до Дніпропетровська, разом з членами своєї сім'ї заселилася без її згоди заселилася у спірну квартиру.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 в квартирі не проживали, проте зареєстровані в ній, доводяться онуками позивача, вселитися в квартиру, не можуть, оскільки відповідачі чинять їм перешкоди, в квартиру не впускають.
Позивач зазначає, що вона є наймачем квартири, сплачує комунальні платежі, проте вселитися в квартиру також не може, оскільки відповідачі чинять їй перешкоди: в квартиру не впускають, влаштовують сварки.
Зважаючи на викладене вище, позивачі просять зобов'язати відповідачів усунути їм перешкоди в користуванні жилим приміщенням квартири АДРЕСА_2 шляхом виселення з квартири ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2; вселити в квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ; зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3Ю в користуванні квартирою №7 будинку № 675 по вул.. Передовій у м. Дніпропетровську, стягнути з відповідачів судовий збір.
У судовому засіданні позивачі позов підтримали, просили задовольнити.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Суду пояснили, що в свій час ОСОБА_1 була призначена опікуном ОСОБА_4, разом з нею проживала в спірній квартирі. Наразі ОСОБА_1 проживає в селі у власному будинку, квартира до часу заселення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була вільна для проживання. Відповідачі вселилися в квартиру разом з дітьми за згодою позивача - ОСОБА_1 , зареєструвалися на жилій площі квартири, на даний час в ній проживають, іншого житла не мають.
Представник третьої особи: органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради просив відмовити у задоволенні позовних вимог, надав правову позицію органу опіки та піклування.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1. В свій час ОСОБА_1 була опікуном ОСОБА_4, разом проживала з відповідачем у спірній квартирі та зареєструвала її на жилу площу вказаної квартири .
Наразі у вказаній квартирі проживає племінниця позивача, ОСОБА_4, чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та двоє їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Відповідачі вселилися в спірну квартиру за згодою наймача, ОСОБА_1, проте після вселення створюють перешкоди ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Як зазначено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.185 року «Про деякі питання «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 ( v0009700-96 ) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР).
Оскільки позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_2 та відповідачі вселилися в квартиру за її згодою, проте чинять їй перешкоди у володінні та користуванні квартирою, до квартири не впускають, суд вважає, що позов в частині вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_3 та усунення перешкод у користуванні квартирою підлягає задоволенню.
В судовому засіданні також встановлено, що позивачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_3, проте у даному жилому приміщенні не проживали, житлом не користувалися, згоду на вселення відповідачів не надавали, проте про вселення відповідачів знали, а отже свою згоду висловили.
Відповідно до ст. 47 ЖК України, норма жилої площі в Україні встановлюється у розмірі 13, 65 кв. м на одну особу.
Згідно контрольного талону до ордеру на житло №412 від 05.11.1981 року, квартира АДРЕСА_4 складається з 1 кімнати жилою площею 17, 2 м2 .
Так, як норма жилої площі на одну особу складає 13, 65 кв.м., спірна квартира є однокімнатною, суд вважає, що вселення позивачів в квартиру є неможливим, оскільки норма житла на ОСОБА_2, ОСОБА_3 перевищує жилу норму квартири, а тому позов в частині їх вселення задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи убачається, що крім відповідачів, в квартирі проживають їхні малолітні діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить житловий будинок №10-а в смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 25, 6 м2. Згідно правової позиції органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра № 4/4 -1873 від 27.10.2016 року вказане вище домоволодіння непридатне для проживання дітей.
Відповідно до ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім»ї або інші особи. які проживають разом з ним. систематично руйнують або псують жиле приміщення , або використовують його не за призначенням , або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого житла.
Будь-яких доказів про те, що відповідачі псують жиле приміщення або використовують не за призначенням, позивачі суду не надали. ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спірній квартирі ніколи не проживали, жилою площею квартири не користувалися. Крім того, в квартирі зареєстровані та проживають разом з батьками малолітні діти та виселення їх з квартири порушить права та інтереси малолітніх дітей на проживання.
Так, як ОСОБА_4 та члени її сім'ї заселилися до спірної квартири за згодою позивача, іншого житла, придатного для проживання не мають, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що позов в частині виселення відповідачів слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 47, 64, 116 ЖК України, ст.ст. 215-218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 , третя особа: орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, вселення, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні жилим приміщенням - задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_3.
Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою № 7 будинку № 675 по вул.. Передова у м. Дніпропетровську.
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 , про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, вселення, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні жилим приміщенням залишити без задоволення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 , про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 137, 80 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 137, 80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Г.Скрипник