Ухвала іменем україни 15 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області,
Засуджена звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд судового рішення в касаційному порядку.
Статтею 427 КПК встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання вказаних положень.
Згідно зі ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції; ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.
Проте засуджена у касаційній скарзі посилається лише на незаконність вироку місцевого суду з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Доводів та обґрунтувань щодо незаконності судового рішення апеляційної інстанції (із зазначенням назви суду, дати ухвалення, змісту судового рішення) не наводить.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав необхідно керуватися статтями 412-414 КПК.
Засуджена ОСОБА_4 не наводить обґрунтування своїх вимог згідно зі ст. 414 КПК та не зазначає, які норми закону порушено судами обох інстанції і в чому полягають ці порушення.
Також засуджена не вказала, яке покарання за своїм видом і розміром їй повинно бути призначено та її касаційна скарга не містить посилання на порушення судами норм статей 65, 70, 71 КК України.
Відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак вимоги касаційної скарги засудженої не узгоджуються з наведеними положеннями ст. 436 цього Кодексу, якими визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, оскільки у скарзі такі вимоги взагалі відсутні.
До того ж засуджена не зазначила, чи заявлялися стороною захисту клопотання, які всупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК апеляційний судбезпідставно не задовольнив, а також які конкретно доводи апеляційної скарги у порушення ст. 419 цього Кодексу цей суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, засудженою ОСОБА_4 не дотримано вимоги ч. 5
ст. 427 КПК, тому що до касаційної скарги не долучено копій вироку місцевого суду й ухвали апеляційного суду, які мають бути належним чином засвідчені як це передбачено пунктами 13.6, 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (засуджена має підтвердити, що не пропустила цього строку при повторному зверненні до суду).
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів
Залишити без руху касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 та встановити п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3