іменем україни
10 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Кафідової О.В., Гримич М.К., ФаловськоїІ.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд СМ», Приватного акціонерного товариства «Полтавська пересувна механізована колона 64» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2016 року,
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 11 серпня 2008 року між ним та Полтавським виробничо-торговим підприємством «Будсервіс» АТ «Полтавська пересувна механізована колона 64» було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
На виконання умов указаного договору, він перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 273 190 грн.
Також, указаним договором було визначено, що сторони у строк 90 календарних днів після введення об'єкта в експлуатацію, але не пізніше 30 грудня 2009 року, повинні укласти договір купівлі-продажу квартири.
Зазначав, що відповідно до п. 11 умов попереднього договору до моменту укладення договору купівлі-продажу квартири Полтавське виробничо-торгове підприємство «Будсервіс» АТ «ПМК-64» зобов'язується не укладати будь-яких договорів щодо квартири, яку він має намір придбати.
У подальшому йому стало відомо, що 22 серпня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Полтавська пересувна механізована колона 64» (далі - ПАТ «ПМК 64») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд СМ» (далі - ТОВ «Євробуд СМ») було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого останнє прийняло у власність незавершене будівництво на квартирний багатоповерховий будинок по АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що ПАТ «ПМК 64» не мала права без його погодження та відшкодування коштів, сплачених ним попередньо, укладати такий договір купівлі-продажу, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22 серпня 2013 року, укладений між ПАТ «ПМК 64» та ТОВ «Євробуд СМ», скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості за ТОВ «Євробуд СМ» та застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом скасування вказаної державної реєстрації та поновлення запису про державну реєстрацію права власності за ПАТ «ПМК 64» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи та надавши належну оцінку доказам в їх сукупності, правильно визначивши характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, обґрунтовано виходив із того, що на момент укладення спірного договору, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припинилось 30 грудня 2009 року на підставі ч. 3 ст. 635 ЦК України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому внаслідок припинення правовідносин між ним та Полтавським виробничо-торговим підприємством «Будсервіс» АТ «ПМК-64» щодо придбання квартири, позивач втратив й право на об'єкт інвестування з поверненням йому внесених коштів, при цьому спірний договір купівлі-продажу, укладений між відповідачами, не порушує його майнових прав.
Судами попередніх інстанцій правильно зазначено й те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кафідова
М.К. Гримич
І.М. Фаловська