Ухвала
іменем україни
02 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160180000870, щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки та мешканки
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 27 січня 2015 року,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 407 КПК України за результатом розгляду його апеляційної скарги ухвалив рішення, не передбачене законом.
Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року затверджено угоду про примирення між підозрюваною ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_7 від 20 серпня 2015 року.
ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 06 серпня 2003 року Котовського міськрайонного суду Одеської області за п. 12 ч.2 ст. 115 КК України у виді 1 року 3 місяців 25 днів.
Постановлено на підставі ч.3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_5 за цим вироком покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27 січня 2016 (за текстом ухвали 2015) року провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказаний вирок закрито на підставі ст. 394 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 27 липня 2015 року близько 12.30 год., знаходячись в магазині «Єва» на вул. Сільськогосподарській, 2 у м. Котовську Одеської області, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з прилавку викрала косметичні вироби, заподіявши матеріальної шкоди ТОВ «РУШ» на загальну суму 486,11 грн.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, якими в розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 394 КПК України передбачено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинувачем може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
З ухвали апеляційного суду вбачається, що рішення про закриття провадження за апеляційною скаргою прокурора обґрунтоване тим, що прокурор у провадженні на підставі угоди про примирення позбавлений можливості оскаржувати такий вирок у зв'язку з істотним порушенням положень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та неправильним застосуванням норм кримінального закону, тобто суд апеляційної інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону.
Посилання прокурора на те, що суд апеляційної інстанції не мав повноважень після відкриття апеляційного провадження закривати його з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу.
Крім того, прокурором не наведено тих істотних порушень, які передбачені в розумінні ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 січня 2015 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_1