Справа: № 742/2165/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коротка А.О Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
17 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Міністерства оборони України на Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, скасування Рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Як зазначено в п. 41 Рішення Європейського Суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року (остаточне 29 січня 2016 року) у справі «Устименко проти України», зокрема, суд неодноразово постановляв, що такі спори стосовно пільг, які сплачуються відповідно до систем соціального забезпечення, є суто технічними, а тому їх краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань (див., наприклад, рішення у справах «Міллер проти Швеції» (Miller v. Sweden), заява № 55853/00, п. 29, від 8 лютого 2005 року, та «Шулер-Цграгген проти Швейцарії» (Schuler-Zgraggen v. Switzerland), від 24 червня 1993 року, п. 58, Series A № 263). Справа заявника підпадає під цю ж категорію.
Згідно з частиною другою ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст. 183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.
Проте, порушення судом першої інстанції особливості провадження у справі, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Сторонами подано апеляційні скарги. У своїй апеляційній скарзі Позивач просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а Відповідач - Міністерство оборони України - судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Позивач проходив військову службу в Збройних силах з 02 квітня 1983 року по 08 серпня 1985 року та приймав участь у бойових діях в республіці Афганістан з 22 червня 1983 року по 08 серпня 1986 року, що підтверджується військовим квитком, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.14-17).
Як вбачається з Висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №199/ж від 05 лютого 2013 року (а.с.21) у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 голови та лівої руки розташовані звивистої та невизначеної форми рубці білуватого кольору, м'які на дотик, дещо втягнутих над рівнем оточуючих тканин, що є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень під час проходження служби у 1984 році, а відповідно до Витягу із Протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №286 від 12 лютого 2013 року (а.с.22), множинні вогнепальні осколкові поранення голови та лівої руки (контузія головного мозку - 1984 року) рядового у відставці ОСОБА_1 та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з Довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №0128238 від 22 січня 2014 року, №005898 від 03 лютого 2015 року та №018881 від 01березня 2016 року (а.с.23-25), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено ІІІ групу інвалідності - поранення (контузії) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
02 березня 2016 року Позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради видано Посвідчення Серії НОМЕР_1 (а.с.20), з якого вбачається, що він є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. А як вбачається з Посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.19), виданого Прилуцьким ОМВК Чернігівської області 29 січня 2001 року, він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
28 грудня 2015 року Позивач звернувся до Військового комісаріату Прилуцького ОМВК з Заявою (а.с.26) з доданими до неї документами щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням 3 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Супровідним листом від 28 грудня 2015 року №1124 (а.с.27) Прилуцьким об'єднаним міським військовим комісаріатом надіслано Військовому комісару Чернігівського обласного військового комісаріату документи на інваліда 3 групи ВВВ ОСОБА_1 , для виплати ОГД.
29 грудня 2015 року Чернігівським обласним військовим комісаріатом Директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України подано висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги визнаному інвалідом ІІІ групи в 2014 році рядовому у запасі ОСОБА_1 , в якому зазначено, що Позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (а.с.28).
Як вбачається з Витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20 травня 2016 року, затвердженого Міністром оборони України 23 травня 2016 року (а.с.29), комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, зокрема ОСОБА_1 (Чернігівський ОВК, дата звільнення - 08.08.1985 року, дата встановлення інвалідності - 01.02.2015 року), за відсутності доказів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) та, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Листом від 27 травня 2016 року №5/2231с (а.с.30), ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено Позивача, що подані ним документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуто для доопрацювання, відповідно до зазначеного Протоколу.
Згідно з частиною першою ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з частиною першою ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до частини дев'ятої ст. 16-3 Закону № 2011-XII, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (надалі - Порядок №975), одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, зокрема у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №975, зокрема у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідачем - Міністерством оборони України в апеляційній скарзі зазначено, що Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області порушено предметну підсудність розгляду даної справи, проте, згідно з п. 4 частини першої ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, у зв'язку з чим справу розглянуто повноважним складом суду.
Позивач в апеляційній скарзі просить зобов'язати Міністерство оборони України прийняти Рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Однак, відповідно до пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
А, як вбачається з матеріалів справи Відповідачем - Міністерством оборони України відповідне рішення не прийнято, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання його розглянути заяву Позивача про призначення одноразової грошової допомоги в зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності під час виконання обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення, тому як суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційні скарги залишаються без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у даній справі, зокрема відстрочено Міністерству оборони України доплату судового збору у сумі 440,96 грн. до закінчення перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини десятої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства оборони України залишити без задоволення, а Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 вересня 2016 року - без змін.
Стягнути з Міністерства оборони України (код за ЄДРПОУ 00034022) в дохід Державного бюджету України 440 (чотириста сорок) грн. 96 коп. суми судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Кузьменко В.В.
Степанюк А.Г.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Кузьменко В. В.
Степанюк А.Г.