Ухвала від 17.04.2007 по справі АС-13/76-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" квітня 2007 р. Справа № АС-13/76-07

вх. № 2030/1-13

Суддя господарського суду Харківської області

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Данько Л.В. за дов.№ 26/10/10-025 від 09.01.2007 року

відповідача - не з"явився

по справі за позовом ДПІ у Київському районі м. Харкова

до ДВС Київського району , м. Харків

про зобво"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Київському районі м.Харкова, звернувся до суду з позовом про зобов"язання ВДВС у Київському районі м. Харкова вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 41/292-05. Крім того, позивач просить суд поновити пропущений строк на подання вищезазначеної заяви.

Своє право на звернення із адміністративним позов до господарського суду Харківської області позивач обґрунтовує ст. ст. 4, 104 - 106, 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов в повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання 17.04.2007 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому справа розглядається в порядку ст.128 КАСУ за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України через наступне.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Справи підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу 1991 року, визначені статтею 12 цього кодексу. Відповідно до вказаної норми господарським судом підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавству.

Згідно із статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України господарські суди також розглядають скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів .

Як вбачається із матеріалів справи господарським судом на адресу відповідача по справі був направлений наказ № 41/292-05 про що судом повідомлено позивача по справі листом № 000926 від 17.01.2006 року. До теперішнього часу від відповідача на адресу позивача не надходило жодного документу щодо здійснення виконавчих дій, в тому числі й постанови про відкриття виконавчого провадження, або постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Строк здійснення виконавчого провадження відповідно до ст. 25 Закону становить 6-ть місяців.

Станом на 12.02.2007 року в недотримання зазначеного строку виконавче провадження не здійснено.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону. Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» в порядку, визначеному в ст. 85 цього Закону.

Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншій порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів встановлений статтею 121-2 ГПК України, відповідно до якої зазначені дії не можуть оскаржуватися в порядку позовного провадження.

Оскільки скарга подається на дії (бездіяльність) державного виконавця у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення, скарга розглядається в межах цієї справи. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала (частина 3 статті 121-2 ГПК України).

Перелік справ, що підвідомчі господарським судам визначений статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевикладені обставини дають підстави суду дійти висновку, що зобов"язання вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 41/292-05 не є рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, які віднесені до позовного провадження на підставі статті 181 КАС України.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАСУ, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.

Витрати по сплаті судового збору суд залишає на позивача.

Керуючись статтями 7, 85 Закону України "Про виконавче провадження", ст.121-2 ГПК України,п.1 ч.1 157, 165, п.6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі закрити.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов*язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення ухвали у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Ухвала суду першої інстанції, якщо не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».

Повний текст ухвали складено 20.04.2007 року.

Суддя

Попередній документ
628193
Наступний документ
628195
Інформація про рішення:
№ рішення: 628194
№ справи: АС-13/76-07
Дата рішення: 17.04.2007
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань