14 листопада 2016 р. Справа № 876/6866/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Затолочного В.С., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Ужанського національного природного парку на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27.07.2016 року по справі № 298/821/16-а за позовом Ужанського національного природного парку до Великоберезнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
25 липня 2016 року Ужанський національний природний парк звернувся в суд з позовною заявою до Великоберезнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови та скасування постанови державного виконавця Боринської Ж.М. ВП № 51334709 від 14.07.2016 року про накладення штрафу; зупинення дії постанови Великоберезнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ВП № 51334709 від 14.07.2016 року про накладення штрафу.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27.07.2016 року по справі № 298/821/16-а у відкритті провадження за адміністративним позовом Ужанського національного природного парку до Великоберезнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови - відмовлено, з тих підстав, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Ужанський національний природний парк оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач подали до суду заяви на розгляд справи без їхньої участі.
Третя особа, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, явки представника в судове засідання не забезпечила, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Згідно із ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27 липня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України. Ухвала суду мотивована тим, що судовий контроль за діяльністю державної виконавчої служби по примусовому виконанню судового рішення за скаргою сторони процесу належить до юрисдикції того суду, який вирішив спір та видав виконавчий документ.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Частиною першою статті 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30 червня і 1 грудня 2015 року (№№21-278а15, 21-3404а15 відповідно).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується постанова державного виконавця про накладення штрафу по виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 298/827/15-ц, виданого 30.05.2016 року по цивільній справі.
За правилами статті 383 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини другої статті 384 ЦПК скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Ужанського національного природного парку слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Ужанського національного природного парку залишити без задоволення, а ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27.07.2016 року по справі № 298/821/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді В.С.Затолочний
А.М.Ліщинський
Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2016 року.