Справа: № 754/7655/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Мальченко О.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
17 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із позовом до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив: визнати дії відповідача щодо непроведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії протиправними; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.03.2015 перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії виходячи з розміру заробітної плати визначеного згідно частини 2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року позов задоволено частково. Визнано дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії протиправними. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.06.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2012, 2013, 2014 роки з урахуванням проведених виплат.
Позивач та відповідач із таким рішенням не погодився та подали апеляційні скарги.
Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року апеляційна скарга відповідача повернута скаржникові через неусунення її недоліків у встановлений судом строк.
За апеляційною скаргою позивача відкрито апеляційне провадження та призначено її до розгляду.
Позивач у своїй апеляційній скарзі просить змінити постанову суду першої інстанції в частині дати, з якої відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії, а саме з 01.03.2015, а не з 01.06.2015.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження за правилами ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), то апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно зі ст. 41 КАС фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
У період з 01.03.1995 по 28.02.2015 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а з 01.03.2015 на підставі заяви позивача від 04.03.2015 йому призначено пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.06.2016 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, у якій поросив перерахувати з 01.03.2015 розмір призначеної йому пенсії, посилаючись на те, що його пенсія обчислена виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії за 2007 рік, водночас, за правилами ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії має визначатися виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом від 02.06.2016 №4400/09/А-422/1 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача, при цьому, посилаючись на положення ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказав на те, що розмір пенсії ОСОБА_2 визначено відповідно до вимог чинного законодавства.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо проведення перерахунку та виплати йому пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2012-2014 роки з 01.06.2016 з урахуванням проведених виплат, у зв'язку із чим прийняв рішення про часткове задоволення позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Суд першої інстанції правильно встановив, що мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону.
У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За правилами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому па одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузі статистики, економіки, соціальної політики і фінансів.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + … + Кз n);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 31.03.2015 (справа № 21-612а14) та від 22.12.2015 (справа № 21-4071а15).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідач повинен був застосовувати положення частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не частини третьої статті 45 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому, в силу вимог першої частини статті 244-2 КАС, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. пенсійний орган, як суб'єкт владних повноважень.
Отже, наведений висновок Верховного Суду України є обов'язковим для відповідача, як суб'єкта владних повноважень, який застосовує у своїй діяльності зазначені нормативно-правові акти.
Поряд із цим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню з 01.06.2016.
Так, відмовляючи у задоволенні позову за період з 01.03.2015 по 30.05.2016, місцевий суд виходив з того, що вимоги ОСОБА_2 можуть бути задоволені лише з моменту звернення позивача до пенсійного органу - з 01.06.2016.
Такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону.
Згідно зі статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За правилами четвертої частини статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
В даному випадку вимоги позивача обґрунтовані його незгодою із розміром призначеної йому з 01.03.2015 пенсії, а не виникненням у нього права на підвищення пенсії, тому положення статті 45 названого Закону наразі застосуванню не підлягають.
Колегією суддів установлено, що з 01.03.2015 на підставі заяви позивача йому призначено пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовну заяву позивачем подано 09.06.2016.
За правилами частин першої та другої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Аналогічне правило закріплене у пункті 9 першої частини статті 155 КАС.
Згідно з першою частиною статті 203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Позивач не надав жодних доказів поважності причини пропуску даного строку, і, оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних пенсійних виплат, то строк коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав наступав по закінченню кожного календарного місяця, після отримання таких виплат.
Дослідивши наявні у справі матеріали, колегією суддів не встановлено наявності поважних причин пропуску строків звернення до суду.
Враховуючи відсутність правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, його позовні вимоги за період з 01.03.2015 по 08.12.2015 підлягають залишенню без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню починаючи з 09.12.2015.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині вимог за період з 01.03.2015 по 08.12.2015 включно залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік при призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату призначеної пенсії із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за яку сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2012, 2013, 2014 роки, починаючи з 09.12.2015, з урахуванням проведених виплат.
Відмовити у іншій частині вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяО.О. Беспалов
СуддяВ.Ю. Ключкович
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Ключкович В.Ю.
Беспалов О.О.