15.11.2016 року Справа № 11/65
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М (доповідач), суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.
За участю представників сторін:
від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»: ОСОБА_1 представник;
арбітражний керуючий: ОСОБА_2;
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2016 року у справі № 11/65
за завою кредитора - приватного підприємства "Мерида", 25009, м. Кіровоград, вул. Курортна, 12,
до боржника - приватного підприємства "Автомир", 25006, м. Кіровоград, проспект Комуністичний, 1б,
про банкрутство,-
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2016 року у даній справі (суддя Коваленко Н.М.) надано згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення заставного кредитора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25717727):
- Марка КРАЗ, Модель 6124Р4, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір червоний, Номер двигуна НОМЕР_1, Номер шасі 60800909, Свідоцтво про реєстрацію РСА432768, Державний номерний знак НОМЕР_2;
- Марка КРАЗ, Модель 6124Р4, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір червоний, Номер двигуна НОМЕР_3, Номер шасі 60800911, Свідоцтво про реєстрацію РСА432769, Державний номерний знак НОМЕР_4;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір червоний, Номер двигуна НОМЕР_5, Номер шасі 60802474, Свідоцтво про реєстрацію СРБ062767, Державний номерний знак НОМЕР_6;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір червоний, Номер двигуна НОМЕР_7, Номер шасі 60802473, Свідоцтво про реєстрацію СРБ062769, Державний номерний знак НОМЕР_8;
- Марка КРАЗ, Модель 6124Р4, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір білий, Номер двигуна НОМЕР_9, Номер шасі 60802133, Свідоцтво про реєстрацію СХТ111819, Державний номерний знак НОМЕР_10;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір червоний, Номер двигуна НОМЕР_11, Номер шасі 60802471, Свідоцтво про реєстрацію РСА233454, Державний номерний знак НОМЕР_12;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_13, Номер шасі 60803801, Свідоцтво про реєстрацію РСА770596, Державний номерний знак НОМЕР_14;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_15, Номер шасі 60804305, Свідоцтво про реєстрацію РСА770595, Державний номерний знак НОМЕР_16;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_17, Номер шасі 60804399, Свідоцтво про реєстрацію РСА770598, Державний номерний знак НОМЕР_18;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_19, Номер шасі 60804300, Свідоцтво про реєстрацію РСА770597, Державний номерний знак НОМЕР_20;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_21, Номер шасі 60803775, Свідоцтво про реєстрацію РСА770599, Державний номерний знак НОМЕР_22;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000053, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_23, Номер шасі 60804299, Свідоцтво про реєстрацію РСА770601, Державний номерний знак НОМЕР_24;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000062, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір зелений, Номер двигуна НОМЕР_25, Номер шасі 60803391, Свідоцтво про реєстрацію РСА770618, Державний номерний знак НОМЕР_26;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000062, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір зелений, Номер двигуна НОМЕР_27, Номер шасі 60803704, Свідоцтво про реєстрацію РСА770619, Державний номерний знак НОМЕР_28;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000062, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір червоний, Номер двигуна НОМЕР_29, Номер шасі 60803629, Свідоцтво про реєстрацію РСА770620, Державний номерний знак НОМЕР_30;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000062, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір зелений, Номер двигуна НОМЕР_31, Номер шасі 60803757, Свідоцтво про реєстрацію РСА770622, Державний номерний знак НОМЕР_32;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000062, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір зелений, Номер двигуна НОМЕР_33, Номер шасі 60803797, Свідоцтво про реєстрацію РСА770623, Державний номерний знак НОМЕР_34;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000062, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір зелений, Номер двигуна НОМЕР_35, Номер шасі 60803729, Свідоцтво про реєстрацію РСА770621, Державний номерний знак НОМЕР_36;
- Марка КРАЗ, Модель 65055 0000062, Рік випуску транспортного засобу 2006, Колір зелений, Номер двигуна НОМЕР_37, Номер шасі 60804354, Свідоцтво про реєстрацію РСА770624, Державний номерний знак НОМЕР_38;
- Марка КРАЗ, Модель 64431 0000054 02, Рік випуску транспортного засобу 2007, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_39, Номер шасі 70804569, Свідоцтво про реєстрацію СРБ570274, Державний номерний знак НОМЕР_40;
- Марка КРАЗ, Модель 644310000054 02, Рік випуску транспортного засобу 2007, Колір жовтий, Номер двигуна НОМЕР_41, Номер шасі Y7А64431070804581, Свідоцтво про реєстрацію САЕ607397, Державний номерний знак НОМЕР_42.
В іншій частині ухвала суду не оскаржується.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на виконання вимог ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором вчинялися дії на виконання заходів ліквідаційної процедури, зокрема, проведено інвентаризацію майна банкрута, за результатами конкурсу на виявлення організатора та ліцитатора проведення аукціону з продажу рухомого майна банкрута ліквідатором обрано відповідну торгуючу організацію, встановлено наявність майна, яке знаходиться в заставі у ПАТ "ОМЕГА БАНК", ПАТ ОСОБА_3 "Фінанси та Кредит", ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_3 та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ". Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи, що в свою чергу спростовують твердження кредитора - ПАТ ОСОБА_3 "Фінанси та Кредит", щодо не проведення ліквідатором інвентаризація та оцінка майна, та не визначення умов та порядку продажу майна банкрута
З врахуванням положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким надано суду повноваження щодо надання згоди на продаж заставного майна банкрута, приймаючи до уваги відсутність (на момент звернення до суду ліквідатора з відповідним клопотанням) згоди кредиторів на продаж майна, що є предметом забезпечення їх вимог, незважаючи на звернення арбітражного керуючого про надання такої згоди, беручи до уваги необхідність задоволення забезпечених заставою майнових вимог кредитора, захисту інтересів інших кредиторів, виконання ліквідатором своїх повноважень у строки, передбачені чинним законодавством України, керуючись положеннями ст.ст. 38-42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд першої інстанції вважав клопотання ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_2 про надання згоди на продаж заставного майна банкрута таким, що підлягає задоволенню.
Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернулось Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення заставного кредитора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та прийняти нове рішення.
В обґрунтування своєї правової позиції представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» посилається на те, що відповідь на звернення ліквідатора банкрута (лист №02-01/211 від 05.07.2016 року) з проханням надати згоду на реалізацію заставного майна банкрута, заставним кредитором АТ "Банк "Фінанси та Кредит" надано ґрунтовну відповідь (№ б/н від 19.08.2016 р.). Названим листом ОСОБА_3 не відмовляв ліквідатору у наданні згоди на реалізацію заставного майна.
Скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм чинного законодавства, а саме:
- ч.2 ст.41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” згідно якої ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
- ч.1 ст.43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відповідно до якої продаж майна банкрута здійснюється після проведення інвентаризації та оцінки майна.
- ч.4 ст.42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” згідно якої майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Вказує, що погодження продажу - не є погодженням самого факту продажу, а є погодженням продажу майна банкрута на певних умовах, тобто, при погодженні продажу, інші необхідні умови визначені Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (що підтверджується позицією ВГС: постановою від 14.10.2014 у справі № Б-39/180-10, постановою від 03.09.2013 у справі № 5023/651/12 , постановою від 26.02.2015 у справі №5/112-Б-10).
З листа ліквідатора не вбачалося, що станом на 05.07.2016 р. - дата листа, що ним проведено інвентаризацію та оцінку майна, яке підлягає реалізації, як і не надавалося інформації чи підтверджень здійснення зазначених дій, а також визначення торгуючої організація, порядку та умов проведення продажу заставного майна банкрута, не наводилося повного переліку майна, що перебуває у заставі Банка, його наявності, технічного стану інших властивостей, що впливатимуть на його продажну вартість.
Не заперечуючи потреби задоволення визнаних судом грошових вимог кредитора АТ «Банк «Фінанси та Кредит», які забезпечені заставою, в листі ліквідатору було зазначено, що звернення є передчасним і за таких обставин АТ «Банк «Фінанси та Кредит» надасть згоду на продаж заставного майна банкрута після проведення інвентаризації та оцінки майна, визначення умов та порядку продажу майна банкрута. Також було надано повний перелік заставного майна із зазначенням марок автомобілів, моделі, реєстраційних номерів, року випуску, ідентифікатора, типу та наведені підстави (номери та дати договорів застави), з яких таке забезпечення виникло.
Даний лист було направлено та отримано ліквідатором.
Натомість жодної інформації щодо поставлених в листі кредитором АТ «Банк «Фінанси та Кредит», із визнаним судом розміром вимог до банкрута 1 977 291,28 грн., питань ліквідатором не надано. Збори кредиторів або комітет кредиторів із запрошенням заставних кредиторів (в даній справі чотири кредитори), сума кредиторських вимог яких разом складає близько половини загальної суми грошових вимог (49% із загальних 207 168 090,90 грн.), включених до реєстру вимог кредиторів боржника, не скликалися та про проведення інвентаризації майна банкрута, визначення торгуючої організації тощо кредиторам стало відомо лише з оскаржуваної ухвали суду.
Кредитор АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не відмовляв ліквідатору у наданні згоди на реалізацію заставного майна, а відтак, розгляд та задоволення такого клопотання судом є передчасним.
07.11.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ліквідатора приватного підприємства "Автомир" ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, він посилаючись на норми чинного законодавства, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
15.11.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ліквідатора приватного підприємства "Автомир" ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких, він посилаючись на норми чинного законодавства, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
15.11.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли письмові пояснення на заперечення ліквідатора на апеляційну скаргу в яких, він, посилаючись на норми чинного законодавства, просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.
15.11.2016 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.
В судових засіданнях представники учасників апеляційного провадження надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з'явилися. Суд вважає, що вжив усі заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Вислухавши учасників апеляційного процесу, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду скасувати з наступних підстав.
21.07.2016 року до господарського суду Кіровоградської області ліквідатором, арбітражним керуючим ОСОБА_2 подано клопотання №02-01/220 від 20.07.2016 року про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (а.с.9-10).
Листом № 283/17 від 19.08.2016 року кредитор ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” заперечив можливість задоволення клопотання ліквідатора, у зв'язку з його передчасністю з огляду на те, що ліквідатором не проведена інвентаризація та оцінка майна, та не визначено умов та порядку продажу майна банкрута (а.с.45-48).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ч.ч.1, 2 ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Згідно ч.ч.1,2 ст.43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
В ч.5 ст.44 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вказано, що ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Згідно ст.41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.
Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
У разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.
Ст. 44 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.
На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.
Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.
Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами.
Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів: основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі; не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні; не проданих на біржових торгах через товарну біржу; стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні; акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно.
Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно ст.45 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому:
- у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, пов'язані з набуттям ним права регресної вимоги щодо зернового складу, - у розмірі всієї виплаченої ним суми відшкодування вартості зерна;
- у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
- у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
- у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
- у п'яту чергу задовольняються: вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів, майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб; вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом;
- у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
У разі якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній господарським судом юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів.
Ліквідатор у разі потреби передавання активів боржника, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації, в управління іншій юридичній особі погоджує кандидатуру такої особи з комітетом кредиторів та звертається до господарського суду з відповідним клопотанням.
Таке клопотання ліквідатор надає господарському суду не пізніше ніж за два місяці до завершення процедури ліквідації і зазначає в ньому обсяг активів, що продавалися і не були продані, причини нездійснення продажу, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.
Одночасно з клопотанням ліквідатор подає: перелік непроданих активів боржника; інформацію про кожний актив (його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий); висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.
Управителем майна боржника не може бути юридична особа, яка: є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником боржника; не виконала зобов'язань перед боржником; є стороною у судовій справі за участю боржника.
У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу, а також органу приватизації прийняти таке майно або у випадку неможливості встановити місцезнаходження власника або уповноваженого ним органу, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається безоплатно міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням чи знищується (утилізується).
Погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.
Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Згідно ч.1 ст. 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дозволяє дійти до висновку про те, що продаж майна банкрута має бути здійснений після проведення інвентаризації і оцінки майна та погодження способу його реалізації.
З метою з'ясування прав та послідовності дій ліквідатора щодо отримання згоди на продаж майна колегією суддів витребувано справу №11/65 про банкрутство приватного підприємства "Автомир" (34 томи).
З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття судом оскаржуваної ухвали у справі був відсутній акт інвентаризації, що позбавило банк можливості переконатися у наявності майна.
Акт інвентаризації наданий ліквідатором до звіту тільки 04.10.2016 року (а.с.63). Вимоги до акта інвентаризації встановлені Наказом від 02.09.2014 року №879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 року за №1365/26142 (надалі-Положення).
Відповідно до п.1.3 цього Положення основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, заводського номера (у разі його наявності), року випуску, первісної (переоціненої) вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей.
З акта інвентаризації не видно, де знаходяться заставне майно, чи використовується воно (чи експлуатується), чи призначена матеріальна відповідальна особа за його збереження. У разі, якщо майно не використовується, чи забезпечена його схоронність (чи опломбоване приміщення), чи не пошкоджено майно (п.8 Положення), чи не порушені пломби (у разі їх наявності).
Вступна частина акта інвентаризації відсутня, місце його складання не зазначено.
Все це суттєво утруднює з'ясування фактичного стану заставного майна і його індетифікацію.
За таких обставин, коли є спірним факт наявності майна, надання згоди на його продаж порушує вимоги матеріального права. Наразі суд першої інстанції зазначив у оскаржуваній ухвалі і моделі авто, і рік випуску, кольори, номери двигунів, шасі, номери свідоцтв про реєстрацію, не пересвідчившись у фактичній наявності транспортних засобів.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку про те, що ухвала господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2016 року постановлена з порушенням матеріального права, має бути скасована.
Справу слід передати для розгляду по суті до господарського суду Кіровоградської області.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2016 року у справі № 11/65 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2016 року у справі № 11/65 скасувати.
Відмовити у наданні згоди на продаж заставного майна за договором застави від 27.12.2006 року, за договором застави від 17.08.2006 року, за договором застави від 09.06.2006 року
Передати справу до господарського суду Кіровоградської області для розгляду по суті.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст складений 17.11.2016 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя А.Є. Чередко