15 листопада 2016 р. Справа № 876/7810/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
В вересні 2016 року позивач - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/00237.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що при митному оформленні товару: апельсини свіжі - 6 747 кг., лимони свіжі - 5 184 кг., персики свіжі - 4 018 кг., нектарини свіжі - 2 496 кг., урожаю 2016 року, які ввозилися на територію України відповідно до контракту №2 від 18 вересня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та компанією «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща), він самостійно визначив митну вартість товару за основним методом - ціною договору (контракту) та заявив цей показник у митній декларації від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/030788, до якої були додані усі обов»язкові документи, такі як контракт, рахунок фактура, CMR, інвойс, експортна декларація, сертифікат походження, сертифікат відповідності, однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою ним митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу. Рішення про коригування митної вартості так і картка відмови, винесені відповідачем, ґрунтувались на тому, що декларантом не було подано митному органу додаткових документів, які могли б, на думку відповідача, стати єдиною підставою для встановлення митної вартості. Позивач вважав, що митницею не доведено наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості про заявлену ним митну вартість є об»єктивними та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/00237.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Волинська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17 серпня 2016 року декларантом в електронному вигляді було подано митну декларацію №205070000/2016/030788 для митного оформлення товарів: апельсини свіжі - 6747 кг (торговельна марка - ANONIMO-EXSA), лимони свіжі - 5 184 кг. (торговельна марка - VERAVI), персики свіжі - 4 018 кг. (торговельна марка - FRUMA, AGRACAM), нектарини свіжі - 2 496 кг. (торговельна марка - FRUBELSA, FRUTAS SALUD), урожаю 2016 року.
На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем додано: контракт від 18 вересня 2015 року №2; рахунок-фактура експортна від 16 серпня 2016 року №FX/00390/2016/MG та №FSC/00220/2016/MSC; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 16 серпня 2016 року №059931, копії митних декларацій країни відправлення від 16 серпня 2016 року № 16PL302010Е0110310, № 16PL302010NU09VPM3, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації.
При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/030788 товар було задекларовано за 1 методом, тобто за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів.
У зв»язку з тим, що подані документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу та містили розбіжності, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості, а саме: фактури на закупівлю товару у виробника; прайс-лист від виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються попередніх розрахунків з продавцем; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
17 серпня 2016 року декларантом листом за вих. №128 на митницю було додатково подано: висновок про вартісні та якісні характеристики №В-1717 від 17 серпня 2016 року; платіжне доручення про оплату товару №1 від 20 липня 2016 року; виписку з банку про оплату товару від 20 липня 2016 року; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України.
17 серпня 2016 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00237. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п «Луцьк» за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв»язку з прийняттям рішення щодо коригування митної вартості від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2.
У цій же картці відмови митний орган роз»яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості №205070000/2016/00237 від 17 серпня 2016 року.
Згідно із графою 30 рішення про коригування митної вартості товару від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 митним органом було визначено митну вартість товарів: персики свіжі - 4018 кг, клас якості - І, урожай 2016 року (торговельна марка - FRUMA, AGRACAM) за ціною 1,05 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); нектарини свіжі - 2496 кг, клас якості - І, урожай 2016 року (торговельна марка - FRUBELSA, FRUTAS SALUD) за ціною 1,05 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв»язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності та неточності, а саме: згідно довідки про транспортні витрати б/н від 17 серпня 2016 року транспортні витрати до кордону становлять 38,89 грн./км, а після кордону - 60,0 грн./км; в експортній декларації країни відправлення №16PL302010NU09VPM3 від 16 серпня 2016 року по інвойсу №FSC/00220/2016/MSC від 16 серпня 2016 року відсутні відомості щодо ціни товару, проте в експортній декларації країни відправлення №16PL302010Е0110310 від 16 серпня 2016 року по інвойсу №FX/00390/2016/MG від 16 серпня 2016 року дані щодо ціни наявні; в заявці-договорі №4 не вказано кількість (маса) вантажу, а також тоннажність транспортного засобу необхідна для перевезення партії товару, обумовлена договором на перевезення; в п.4.2 контракту від 19 вересня 2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та п.4.3. передбачено, що можлива передоплата за товар, а у фактурі №FX/00390/2016/MG від 16 серпня 2016 зазначено, що термін оплати - 14 днів;
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: фактуру на закупівлю товару у виробника; прайс-лист від виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються попередніх розрахунків з продавцем; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
З метою пропуску товару через митний кордон ФОП ОСОБА_1 подано нову митну декларацію від 17 серпня 2016 року № 205070000/2016/030886. Митне оформлення проведено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено заявлену митну вартість товарів: апельсини свіжі - 6747 кг., лимони свіжі - 5 184 кг., персики свіжі - 4 018 кг., нектарини свіжі - 2 496 кг., урожаю 2016 року, за електронною митною декларацією №205070000/2016/030788 від 17 серпня 2016 року.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення цих відносин), відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 361 якого передбачено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Наказом Міністерства фінансів України №597 від 24.05.2012 року затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, відповідно до п. 1.5 якого аналіз, виявлення та оцінка ризиків, розроблення і реалізація практичних заходів з управління ризиками, аналіз результатів та коригування вжитих заходів здійснюються митними органами та їх структурними підрозділами в межах компетенції, зокрема підрозділами, які здійснюють або організують, координують здійснення: митного контролю та виконання митних формальностей; перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірки правильності визначення країни походження товарів; перевірки правильності визначення митної вартості товарів.
Згідно з п. 7.1 цього Порядку за результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю.
Згідно із ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов»язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об»єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, подані декларантом, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов»язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов»язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов»язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов»язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); д) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 64 цього Кодексу (тобто з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Статтею 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно; у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Крім того, згідно з Порядком роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №602 від 24.06.2009 року, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Крім того, згідно з п. 8 вказаного Порядку митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством з оформленням рішення про визначення митної вартості товарів, зокрема, у випадках, якщо декларантом не подано додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товарів.
Як видно з матеріалів справи, позивачем надано усі документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: контракт від 18 вересня 2015 року №2; рахунок-фактура експортна від 16 серпня 2016 року №FX/00390/2016/MG та №FSC/00220/2016/MSC; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 16 серпня 2016 року №059931, копія митних декларацій країни відправлення від 16 серпня 2016 року № 16PL302010Е0110310, №16PL302010NU09VPM3; висновок про якісні та вартісні характеристики №В-1717 від 17 серпня 2016 року; прайс-лист компанії-постачальника «BURY Trade» Sp.z o.o. (Польща) на товар від 16 серпня 2016 року; платіжне доручення про оплату товару №1 від 20 липня 2016 року; виписку з банку про оплату товару від 20 липня 2016 року; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів.
Із зазначених документів видно, що заявлена декларантом у митній декларації митна вартість товарів: «персики свіжі», вагою 4018 кг, клас якості - І, урожай 2016 року, торговельна марка - FRUMA, AGRACAM (0,75 дол. США за 1 кг), «нектарини свіжі», вагою 2496 кг, клас якості - І, урожай 2016 року, торговельна марка - FRUBELSA, FRUTAS SALUD (0,75 дол. США за 1 кг) повністю підтверджується, а зазначені документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
На вимогу митного органу позивачем також було надано експертний висновок Волинської торгово-промислової палати №В-1717 від 17 серпня 2016 року, яким ще раз підтверджено, що вартість, зазначена у фактурах №FX/00390/2016/MG, інвойсу №FSC/00220/2016/MSC від 16 серпня 2016 та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade» Sp.z о.о. (Польща) від 16 серпня 2016 року, відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу фруктів.
Також декларантом надано документи, що підтверджують факт використання транспортних послуг та понесені витрати на них, а саме: договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01 березня 2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1; довідку про транспортні витрати від 17 серпня 2016 року, заявку-договір на автоперевезення № 4 від 15 серпня 2016 року, розрахунок транспортних витрат №17-08/2016 від 17 серпня 2016 року.
Таким чином, позивач при здійсненні митного оформлення товарів правомірно визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), тому відповідач не мав правових підстав застосовувати резервний метод визначення митної вартості товару.
Щодо посилання відповідача на непропорційність розподілення транспортних витрат до та після кордону колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи видно, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01 березня 2016 року, відповідно до якого замовник доручає, а перевізник бере на себе обов»язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення, вантажними транспортними засобами по території України та за її межами.
Із заявки-договору на автоперевезення від 15 серпня 2016 року №4 видно, що позивачем було замовлено у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк» автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2. Витрати на перевезення, здійснені відповідно до заявки-договору на автоперевезення №4 від 15 серпня 2016 року, підтверджуються довідкою про вартість перевезення вантажу від 17 серпня 2016 року, розрахунком транспортних витрат №17-08/2016 від 17 серпня 2016 року.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 було надано необхідні документи, що підтверджують порядок перевезення товару та транспортні витрати, зокрема, договір перевезення вантажів транспортними засобами, довідку про вартість перевезення вантажу, заявку-договір на автоперевезення, посилання відповідача на непропорційність розподілення транспортних витрат до та після кордону, оскільки позивач самостійно перевезення товару не здійснював, оплатив по факту виставлений перевізником рахунок та немає відношення до господарської діяльності такого перевізника.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено заявлену митну вартість товарів за основним методом, а саме: апельсини свіжі - 6747 кг., лимони свіжі - 5184 кг., персики свіжі - 4018 кг., нектарини свіжі - 2496 кг., урожаю 2016 року, за електронною митною декларацією №205070000/2016/030788 від 17 серпня 2016 року, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі №803/1366/16 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.11.2016 року.