Справа: № 823/693/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
17 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Губська О.А.
за участі :
секретар с/з Кузик М.А.
пр-к апелянта Аландаренко Е.В.
пр-к позивача Кропива Г.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Золотоніської центральної районної лікарні до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання нечинними рішень,
Позивач звернувся в суд із позовом, в якому просив визнати незаконним протокол № 87 від 19.05.2016; визнати незаконною та скасувати постанову № 17/1023-2ів.3/221 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнати незаконним протокол управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 87 від 19.05.2016 щодо складання його стосовно Золотоніської центральної районної лікарні;
- визнано незаконною і скасовано постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 31.05.2016 № 17/1023-2ів.3/221 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалену постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини справи, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши наявні в справі докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатами проведеної позапланової перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 19.05.2016, яким встановлено, що на земельній ділянці за адресою: вул.Баха, 32Б, м.Золотоноша Черкаської області, яка знаходиться у постійному користуванні Золотоніської центральної районної лікарні здійснено реконструкцію опалювальної системи приміщення дитячого відділення Золотоніської ЦРЛ шляхом встановлення модульної окремо стоячої котельні на альтернативних видах палива, будівельні роботи проведені в період з вересень по листопад 2015 року без оформлення належних дозвільних документів. До перевірки проектна документація надана в неповному обсязі, виробничо-виконавча документація не надана. Замовником будівництва не забезпечено здійснення на об'єкті будівництва авторського та технічного нагляду.
За результатами позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду 19 травня 2016 року складено, зокрема, протокол № 87 про правопорушення у сфері містобудування стосовно Золотоніської ЦРЛ про те, що за результатами позапланової перевірки проведеної на об'єкті нерухомого майна (котельні) по вул. Баха, 32-б в м. Золотоноша Черкаської області (на території Золотоніської ЦРЛ) в якому зафіксовано, що замовником будівництва - Золотоніською ЦРЛ не забезпечено здійснення на об'єкті будівництва авторського нагляду, що є порушенням ст. 11 ЗУ "Про архітектурну діяльність" та порядку № 903 від 11.07.2009.
31 травня 2016 відповідачем прийнято постанову № 17/1023-2ів.3/221, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 62 250,00 грн.
Вважаючи вказані протокол та постанову незаконною, з тих підстав, що не є замовником будівництва, позивач звернувся з даним позовом в суд.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав, що Золотоніська центральна районна лікарня не є замовником робіт з реконструкції опалювальної системи, а тому відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції та складено протокол.
Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
Відповідно до вимог ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи питання щодо ухвалення в даній справі нового рішення, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним протоколу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 87 від 19.05.2016 колегія суддів зазначає наступне.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлюються правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно із статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
Відповідно до п. 1 Порядку № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно п.11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У відповідності до пунктів 16-17 вказаного Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Вказаним Порядком визначено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою собою інспекції за результатами перевірки. Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається ст.17 КАС України.
Відповідно до частини 1 пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати незаконним протокол про правопорушення у сфері мостобудівної діяльності № 87 від 19.05.2016.
Разом з тим, оскаржуваний позивачем протокол лише фіксує обставини та факти виявлені за результатами перевірки та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків, а його висновок не має обов'язкового характеру для позивача.
Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі протоколу, тобто в даному випадку це постанова.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки оскаржений протокол не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні ст. 17 ч. 2 п. 1 КАС України, не породжує певних правових наслідків, а їх висновки не мають обов'язкового характеру для позивача, а отже спір в цій частині не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Щодо правомірності постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 31.05.2016 № 17/1023-2ів.3/221 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудівної діяльності» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
Згідно із статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Вказаною статтею Закону визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до п. 2 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Статтею 11 зазначеного Закону визначено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007р. №903 затверджено Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.
Відповідно до Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби).
Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.
Отже, з урахуванням положень пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури належним підтвердженням фактичного здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва можуть бути саме відповідні відомості, внесені до журналу авторського нагляду.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на той факт, що замовником виконання будівельних робіт по реконструкції опалювальної системи приміщення дитячого відділення Золотоніської ЦРЛ шляхом встановлення модульної окремо стоячої котельні на альтернативних видах палива та прокладення нової гілки теплотраси від котельні до будівлі лікарні є ТОВ «Альтер Енерджі». А тому вважає, що Золотоніська центральна районна лікарня не підлягає відповідальності за правопорушення, так як не є замовником будівництва.
Так, 01.09.2015 між Золотоніською центральною районною лікарнею (надалі -Орендодавець) та TOB "Альтер Енерджі" (надалі - Орендар) укладено договір оренди комунального майна № 150/67.
Предметом даного договору виступає нежитлове приміщення, загальною площею 6,63 кв.м., яке розташоване в підвалі дитячої лікарні Золотоніської центральної районної лікарні за адресою: м. Золотоноша, вул. Баха, 32-б та перебуває на балансі Золотоніської центральної районної лікарні.
Пунтом 1.2 Договору оренди передбачено, що майно передається в оренду з метою монтажу Орендарем твердопаливного котла під альтернативний вид палива, здійснення інших невід'ємних та від'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок коштів Орендаря, подальшого обслуговування Орендарем обладнаної ним твердопаливної котельні для виробництва теплової енергії з подальшим продажем виробленої теплової енергії Орендодавцю.
Відповідно до п. 2.5 Договору оренди для досягнення мети оренди Орендарю надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до орендованого Майна у розмірі 200м.кв. у відповідності ст.796 Цивільного кодексу України.
Розділом 6 Договору визначено права Орендаря, зокрема, пунктами 6.3, 6.4 передбачено, що Орендар має право виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення робіт із заміни, реконструкції, технічного переозброєння орендованого майна; за згодою Орендодавця проводити заміну, реконструкцію, технічне переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його якості.
Строк дії договору вказано з 01.09.2015 по 31.07.2018 включно з правом пролонгації - п. 11.1 Договору.
З наявного в матеріалах справи акту на право постійного користування серія ЯЯ № 348241, виданого на підставі рішення Золотоніської міської ради № 53-52-4 від 24.02.2006, вбачається, що земельна ділянка загальною площею 6,9249 га в м.Золотоноша по вулицях Лікарняна, 2, Баха 32Б, Січова,12 перебуває на праві постійного користування Золотоніської центральної районної лікарні (а.с.67).
Тобто, користувачем земельної ділянки по вул.Баха, 32Б в м.Золотоноща є Золотоніська центральна районна лікарня.
Натомість, доказів реєстрації права оренди земельної ділянки, зазначеної в п.2.5 Договору за ТОВ «Альтер Енерджі» не надано. Крім того, вказаний договір не містить технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та кадастрового номеру даної земельної ділянки, тобто неможливо ідентифікувати та визначити межі вказаної земельної ділянки.
Той факт, що на балансі Золотоніської центральної районної лікарні об'єкт нерухомого майна (міні котельня) по вул.Баха, 32/Б, м.Золотоноша не рахується, не дає підстав стверджувати, що позивач не є замовником її будівництва.
Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 02.07.2015 саме позивач, Золотоніська центральна районна лікарня, зверталася із заявою до Золотоніської міської ради з проханням надати містобудівні умови та обмеження для реконструкції існуючих котелень (встановлення твердопаливних котлів) ТОВ «Альтер Енерджі» на об'єкті Золотоніська центральна районна лікарня (дитяче відділення) Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Баха, 32Б.( а.с.68).
Крім того, саме позивач листом від 29.07.2015 звертався до Золотоніської районної ради Черкаської області із заявою щодо узгодження точок врізки несущих трубопроводів виходу з котельні в існуючі діючі трубопроводи тепломереж.
Наразі, також колегія суддів звертає увагу, що після проведення перевірки 21.06.2016 позивач звернувся до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаської області з декларацією про початок виконання будівельних робіт «Будівництво блочно-модульної транспортабельної окремо розташованої котельні на альтернативних видах палива для опалення дитячої лікарні Золотоніської ЦРЛ по вул.Баха, 32-Б, м.Золотоноша, Черкаська область», проектна документація розроблена Приватним підприємством «Микгазбуд» за підписом головного лікаря лікарні, замовник будівництва - Золотоніська ЦРЛ.
Відповідно до рішення Управління від 23.06.2016 № 2383/1023-3.5 вказана декларація про початок виконання будівельних робіт повернута.
02.07.2016 після усунення недоліків до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаської області позивачем подано декларацію «Будівництво окремо розташованої котельні на альтернативних видах палива для опалення дитячої лікарні Золотоніської ЦРЛ по вул.Баха, 32-Б, м.Золотоноша, за підписом головного лікаря лікарні, замовник будівництва - Золотоніська ЦРЛ.
Також, колегія суддів звертає увагу, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову Золотоніської центральної районної лікарні до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування рішення було відмовлено.
Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року в справі №823/694/16 залишено без змін.
Зазначеним судовими рішеннями визнано, що замовником будівництва об'єкту перевірки, а саме, котельні на вул. Баха, буд.32-Б у м. Золотоноша є Золотоніська центральна районна лікарня.
Частиною 1 ст. 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Рішення суду в справі №823/694/16 набрало законної сили і є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній ,цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Наразі, зазначені обставини та факти встановлені судовими рішеннями і не потребують додаткового доказування в даній справі.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що а ні під час проведення Управлінням перевірок, а ні під час розгляду адміністративної справи в суді першої, а ні суду апеляційної інстанцій, позивачем не надано належних доказів здійснення авторського нагляду та оформлення результатів такого нагляду у відповідному журналі.
Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно зі статтею 1 цього Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за наступні правопорушення, зокрема: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафних санкцій прийнята є правомірною.
Отже, підстави до задоволення позовних вимог в цій частині відсутні. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги спростовані висновки суду першої інстанції покладені в основу рішення, а неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому, у відповідності з ст. 202 КАС України, оскаржувану постанову в цій частині слід скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 202, 205, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року скасувати.
Провадження в справі в частині позовних вимог Золотоніської центральної районної лікарні про визнання незаконним протоколу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 87 від 19.05.2016 щодо складання його стосовно Золотоніської центральної районної лікарні - закрити.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Золотоніської центральної районної лікарні про визнання незаконною і скасування постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 31.05.2016 № 17/1023-2ів.3/221 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя О.А.Губська
Повний текст виготовлено - 17.11.2016.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.