17 листопада 2016 рокусправа № 211/2222/16-а(2-а/211/46/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Іванова С.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 серпня 2016 року у справі №211/2222/16-а(2-а/211/46/16) за позовом ОСОБА_1 до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, третя особа - публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 20 травня 2016 року звернулася до суду з позовом до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, згідно з яким просить:
- визнати протиправними дії відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах по списку №2;
- скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.03.2016 року №4 про відмову в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах за списком №2;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію позивачу на пільгових умовах за списком №2 з 09 березня 2016 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку вказуючи на те, що ОСОБА_1 набуде права на пенсію на пільгових умовах у віці 57 років.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 серпня 2016 року позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що з аналізу положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підлягає застосуванню до спірних відносин, вбачається, що особи, які народилися по 31.03.1965 року, до досягнення 55-річного віку, мають право на призначення пільгової пенсії у віці 50 років, а жінки, які мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. До таких осіб відноситься позивач, пільговий стаж якої складає 7 років 8 місяців 25 днів, загальний стаж - 35 років 4 місяці, що дає право на призначення пільгової пенсії у віці 52 роки.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та не звернув увагу на те, що зменшення пенсійного віку проводиться з віку встановленого абз. 1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 60 років, а не з 55 років.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач вказуючи на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення позивача та її представника які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах за списком № 2.
Відповідач своїм рішенням викладеним у формі протоколу № 4 від 16.03.2016 року відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що працівникам, які не мають стажу роботи 10 років із шкідливими, важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи, тобто зниження пенсійного віку становить 3 роки, а саме станом на 09.03.2016 року вік виходу на пенсію 57 років (а.с. 6,7).
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно
від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Крім того в абзаці третьому цього пункту зазначено, що працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має 35 років 04 місяці трудового стажу та 7 років 8 місяців 25 днів спеціального (а.с.6,7).
Тобто, позивач не має стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте має більшу половину такого стажу, що дає їй право вийти на пенсію зі зниженням пенсійного віку встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 3 роки.
Згідно з абзацем другим п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що положеннями цього абзацу, якими передбачено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, тобто до досягнення 55 років, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно, на позивача не розповсюджуються, оскільки ці положення врегульовують пенсійний вік необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах осіб, які мають необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці у розмірі передбаченому абзацом першим п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Враховуючи те, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_3, вона набуває право на призначення пенсії за віком у відповідності до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 60 років.
При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_1 має право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на три роки, остання набуває право на пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 57 років (60 - 3).
Оскільки позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 09 березня 2016 року, у віці 52 років, відповідач правомірно відмовив їй у призначенні пенсії з підстав недосягнення пенсійного віку.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Крім того, враховуючи те, що відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги за неналежними реквізитами, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у справі №211/2222/16-а(2-а/211/46/16) у розмірі 606,32 грн.
Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 серпня 2016 року у справі №211/2222/16-а(2-а/211/46/16) - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач - УК у Шевченківському районі м. Дніпра, РР 31217206781004 (КБКД 22030001), код ЄДРПОУ 37989274, банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012, призначення платежу - судовий збір за апеляційною скаргою, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 18 листопада 2016 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: С.М. Іванов