Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" квітня 2007 р.
14 год. 45 хвил. Справа № АС-27/10-07
вх. № 648/1-27
Суддя господарського суду Харківської області
за участю секретаря судового засідання
представників сторін :
позивача - Алфімов О.П. - представник (дов.)
відповідача - Волошко Н.М. - державний податковий інспектор (дов.), Соболєв М.В. - начальник відділу (дов.)
по справі за позовом ТОВ "Укрспецруда", м. Харків
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про визнання недійсним повідомлення
Позивач, ТОВ «Укрспецруда», м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0001832302/1 від 27.11.2006 р. на суму 315518,00 грн., з яких основний платіж - 210345,00 грн., штрафні санкції - 105173,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на матеріали перевірки. Представники відповідача вказують, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представники відповідача зазначають, що оскаржене рішення також цілком відповідає вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 17.10.2006 р. відповідачем було закінчено проведення виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. За результатами перевірки було складено Акт від 17.10.2006 р. № 2935/23-2/24279202.
На підставі висновків даного акту відповідачем було ухвалене податкове повідомлення-рішення № 0001832302/0 від 30.10.2006 р. За результатами оскарження, ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001832302/1 від 27.11.2006 р., яке оскаржує позивач.
Так, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Укрспецруда» протягом перевіряє мого періоду мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «Диск». Від ТОВ «Диск» на користь ТОВ «Укрспецруда» було надано податкові накладні у кількості 8 штук на загальну суму ПДВ - 208922,30 грн. В ході проведено перевірки відповідач направив запити до ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Диск» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Укрспецруда». Згідно отриманих відповідей, ТОВ «Диск» знято з обліку інспекції 06.10.2005 р., а свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Диск» анульовано 08.06.2005 р. Таким чином, ТОВ «Диск» не мало право на складення податкових накладних, так як на момент їх складення підприємство фактично не було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Згідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити відповідні пункти. Відсутність цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної, оскільки вона не відповідає вимога Закону. Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку. У разі анулювання реєстрації платник податків позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. А відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 даного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим п.п. документами, платник несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством та нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену цим п.п. документами. Але суд зазначає, що контрагенти з вчиненим договором можуть нести відповідальність лише за наявності шкоди, їх вини, а також прямого причинного зв»язку між їх діями та завданою шкодою. У ТОВ «Укрспецруда» відсутня вина та прямий причинний зв»язок між його діями та завданою шкодою, тому застосування штрафних санкцій до позивача є неправомірним.
Під час винесення податкового повідомлення-рішення було враховано, що ТОВ «Укрспецруда» в порушення п.п. 7.2.1. та п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту з ПДВ у вересні 2005 р. віднесено суми ПДВ по податкових накладних, які заповнено з порушенням вимог законодавства.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 105173,00 грн.
На підставі вищевикладеного,
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0001832302/1 від 27.11.2006 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 105173,00 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з державного бюджету на користь позивача - ТОВ «Укрспецруда» суму судового збору в розмірі 3,40 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 10.04.2007р. о 10-00 год.
Суддя