печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50626/16-к
07 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури м. Києва щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
17.10.2016 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури м. Києва щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 29.09.2016 про вчинення кримінального правопорушення, на думку заявника.
У судове засідання особа, що подала скаргу, - ОСОБА_3 не з'явилпся, про розгляд скарги повідомлялася належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Представник прокуратури м. Києва в судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу та представника прокуратури. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, письмові докази, письмові заперечення, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому проваджені, окрім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги ОСОБА_3 вбачається, що 29.09.2016 подала до Генеральної прокуратури України заяву про кримінальне правопорушення вчинене, на думку заявника, окремими працівниками прокуратури, проте відомостей про реєстрацію у ЄРДР заявник не отримав, що стало підставою для подання скарги.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, враховуючи, що ОСОБА_3 не з'явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила суд, клопотання або заяви не надходили, слідчий суддя ухвалює судове рішення на підставі наявних письмових доказів.
Як вбачається з матеріалів скарги, заяву ОСОБА_3 від 29.09.2016 Генеральною прокуратурою України 06.10.2016 направлено до прокуратури м. Києва для розгляду відповідно до вимог чинного законодавства, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в органах прокуратури. Надалі вказана заява з додатками, відповідно до п. 3.6 Інструкції, ст. 218 КПК України направлена до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходяться місце можливого вчинення кримінального правопорушення - тобто до прокуратури міста Києва.
Разом з тим, представник прокуратури м. Києва у судове засідання не з'явився, будь-яких доказів з приводу руху заяви ОСОБА_3 , не надав.
Отже, приходжу до висновку про не доведення з боку прокуратури м. Києва правомірності своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_3 та зобов'язання службових осіб прокуратури м. Києва розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.09.2016 р. про вчинене кримінальне правопорушення, у порядку та у строк, передбачені ст. 214 КПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури м. Києва щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати компетентних осіб прокуратури м. Києва розглянути заяву ОСОБА_3 від 29.09.2016 року, у порядку передбаченому ст.214 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя