Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" квітня 2007 р. о 16:30 Справа № АС-42/690-06
вх. № 14486/1-42
Суддя господарського суду Харківської області
за участю секретаря судового засідання
представників сторін :
Представник позивача -Войтенко В. В. довіреність № 5200/10/10-025 від 15.11.2006 р.
Представник 1-ого відповідача - не з'явився
Представник 2-ого відповідача - не з'явився
по справі за позовом Куп'янська ОДПІ м. Куп'янськ
до 1. ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика", см. Дворічна
2.ПП "Дармат", м. Дніпропетровськ
про визнання господарських зобов'язань недійсними
Позивач, Куп"янска ОДПІ, просить визнати недійсними на підставі ст. 207,208 ГК України угоду (господарське зобов'язання), укладену між ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" (покупець) та ПП "Дармат" (продавець), а також стягнути в доход держави з ПП "Дармат" та ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" все отримане ними по договору від 25.07.2005 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що рішенням Кіровського районного суду, м. Дніпропетровськ від 22.05.2006 року визнано недійсними з моменту державної реєстрації установчі документи ПП "Дармат" (статут, засновницький договір), свідоцтво платника ПДВ ПП "Дармат" з моменту реєстрації, а саме з 01.03.04р..
Позивач зазначає, що ПП "Дармат" останню декларацію з ПДВ до ДПІ у Кіровському районі надав за травень 2005р., що підтверджується актом від 08.06.2006р.
ПП "Дармат" не є суб'єктом господарської діяльності та не є платником податку на додану вартість, а ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" зобов'язано було перевірити державну реєстрацію контрагента по договору.
Позивач вважає, що угоду від 25.07.2005р. між ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" (покупець) та ПП "Дармат" було укладено з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів, з метою несплати податкових зобов'язань.
1-відповідач у судове засідання не з'явився. Повістки про виклик у судове засідання, які була направлена за юридичною адресою відповідача, повернулась з відміткою пошти про те, що адресат не розшуканий.
2-відповідач у судове засідання не з'явився. Повістки про виклик у судове засідання, яка були направлені за юридичною адресою відповідача, повернута поштою з відміткою про те, що адресат не значиться.
Згідно ч.8 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.06р.).
Таким чином, суд належним чином повідомив відповідачів про час та місце розгляду даної справи. Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами.
Вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що між ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" (покупець) та ПП "Дармат" (продавець), був укладений договір поставки від 25.07.2005р., згідно умов якого ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" придбало у ПП "Дармат" обладнання.
На виконання умов договору ПП "Дармат" на адресу ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" виписана податкова накладна № 08/05 від 01.08.2005р. на суму 105900,00 грн., в т.ч. ПДВ 17650,00 грн.
Отримання та оплата товару в повному обсязі ЗАТ "Дворічанська харчосмакова фабрика" підтверджується касовими ордерами.
Рішенням Кіровського районного суду, м. Дніпропетровськ від 22.05.2006 року визнано недійсними з моменту державної реєстрації установчі документи ПП "Дармат" (статут, засновницький договір), свідоцтво платника ПДВ ПП "Дармат" з моменту реєстрації, а саме з 01.03.04р..
Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підприємства в Україні повинні діяти на засадах встановлених законом.
Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно п. 6 Постанови Пленуми Верховного суду України №3 1978 р. з змінами та доповненнями до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.
Відповідно до п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи для забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.02 р. доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваної угоди на приховання від оподатковування прибутків і доходів можуть бути надані податковими органами відомості про відсутність підприємства по юридичній і фактичній адресі, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством установчих документів та інше.
Матеріалами справи не підтверджено, що 2-й відповідач не міг сплачувати податки згідно законодавства на період укладення договору з 1-м відповідачем.
Позивачем не доказано, що на момент здійснення господарських операцій, 2-відповідач не знаходився в Єдиному державному реєстрі ( скасовано державну реєстрацію).
Таким чином, під час розгляду справи судом на підставі вищенаведених фактів в їх сукупності, не встановлено, що у ПП "Дармат", завідомо була мета здійснення угоди всупереч засадам законодавства в сфері підприємницької діяльності та оподаткування.
Суд зазначає, що доказів наявності такої мети з боку 1 відповідача суду також не надано та судом не встановлено.
За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та визнавати угоди недійсними при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та визнання недійсним угод.
Додані до матеріалів справи копії платіжних доручень, видатних та прибуткових накладних, які свідчать, що Відповідачем -2 дійсно поставлено товар, а Відповідачем-1 проведені платежі за отриманий товар, на думку суду підтверджують реальність господарських взаємовідносин.
Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що господарські зобов'язання, які виникли при виконанні спірної угоди, не підлягають визнанню недійсними згідно ст. 207 ГК України.
Санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України, не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочинну.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4,7,8,9,17,86,94,160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 28.04.2007р.
Суддя